Луганський бізнесмен Денис Секацький, який на окупованих територіях збирав інформацію для СБУ, а потім провів майже 4 роки у полоні та був звільнений у неділю, 29 грудня, розповів яким саме чином бойовики вносять призвища полонених на обмін та до чого тут грощі.
Про це він розповів "Цензор".
"22 липня минулого року нас усіх вивезли у табір, де утримувалися довічно ув’язнені - тобто, за рівнем ми були як вони. Вивезли туди і солдатів. Раніше судимих серед нас не було взагалі, тому навіть за законами "ЛНР" вони не мали права нас запроторювати у такі місця. Це був особливий режим з камерним утриманням", - поділився він.
За його словами, з цей час "Червоний хрест" до них не приїздив.
"Бувало ОБСЄ, один раз приїхав Фішер. Я намагався ставити їм запитання при Копцевій (Ольга Копцева - керівник робочої групи з питань обміну військовополонених у "ЛНР", - Ред.) - тому що я за свою свободу платив гроші. Тобто, вони вимагали з мене викуп - за те, щоб мене не вбили, щоб підтвердили, щоб внесли мене до списків на обмін з боку "ЛНР". Приїжджали люди, і віддавали гроші через мого адвоката... Я не один такий був. Можливо, я єдиний, хто говорить про це, але більше половини з нас заплатили за те, щоб виїхати. Найважчий з наших досі лежить у Феофанії, у нього операція за операцією проходить. Він за свою свободу заплатив майже 80 тис. доларів. А якби цих грошей не було?.. Його б просто не віддали. Або і вбили б там. Однак він був комерсантом, як і я, у нас було що брати - хоч і зняли з нас все повністю. Але я знаю хлопців, батьки яких не знали, де взяти 5 тис. доларів, або навіть тисячу доларів", - каже він.
Військовим, на його думку, пощастило більше.
"Військових це нібито не стосувалося. Їм пощастило - принаймні, тим хлопцям, які з нами з Луганська приїхали. Тому що про них одразу дізналися журналісти, про них згадували у новинах - і вони були недоторканними. Так, їх також утримували у нелюдських умовах. Але про них всі знали одразу, і замилити їх неможливо було, неможливо було сказати, що їх немає. Це нас можна було приховувати, не показувати, сказати, що нас ніколи не було. Я особисто був "зниклим без вісти" 5 місяців. Коли нас тільки поміняли тут, я підходив до Сергія Сивохо. Кажу: "Я заплатив за свою свободу 32 тис. доларів - крім того, що у мене забрали під час затримання. Хто за це буде відповідати? Кого питати? Адже там займалися вимаганням, по суті... У кого є гроші, тих міняють. А у кого немає - виходить, залишаться там?" Ми дуже вдячні президентові за те, що нас обміняли, ми дуже втомилися, надії вже не було ніякої. Але наших там ще дуже багато!" - пояснює Секацький.
Крім того, колишній полонений розповів, що багато було тих, хто в полоні перетворився на "овоча". Тим більше, що є і такі, кого і досі не внесено до списків обміну.
"Я бачив чимало людей, які були нормальними, а після 4-5 місяців за ґратами перетворювалися на овочі. Така людина не розмовляє, не дивиться телевізор, практично не їсть. І вже ні у що не вірить. З тих, кого я знаю, таких у Луганську на даний момент залишилося двоє (але у мене була обмежена можливість спілкуватися з іншими в’язнями через мою статтю). Одного з них і у списках не було. Тих, кого ми знали, з ким перетиналися у місцях позбавлення волі та під час судів - ми всіх вже у списки внесли. Щоб усі знали про те, що ці люди є. До речі, є у нас легендарне угруповання "Тіні", які працювали по Луганську, про них чули усі. Але з них поміняли наразі лише 4 з 16..." – резюмував він.
Детальніше про передноворічний обмін полоненими читайте в матеріалі "Апострофа": Ми радіємо поверненню полонених, але Росія знищила всі наші принципи.
