Міжнародний комітет Червоного Хреста не має інших важелів впливу на Росію, аби змусити її припинити розстріли наших військовополонених, окрім прохання не повторювати це в майбутньому. Про це в інтерв’ю “Апострофу” розповів речник МКЧХ в Україні Олександр Власенко.
“Коли ми фіксуємо ці порушення, то звертаємося до відповідної сторони, яка припустилася цих порушень, і кажемо: дивіться, ми зафіксували, що ви порушили правила війни і ми вас дуже просимо більше цього не робити, бо ви знаєте про неприпустимість цього відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Тобто ми не про те, щоб покарати за них винних і тих, хто вчинив військовий злочин. Ми про те, щоб він не повторювався в майбутньому, щоб забезпечити захист життя якомога більшої кількості людей”, – зауважив він.
Власенко додав, що саме завдяки відмові від публічних заяв і звинувачень, представники МКЧХ мають винятковий доступ до місць несвободи.
“Є інші організації, які займаються покаранням, пошуком винних, але ми тому і маємо часто доступ до тих місць, до яких інші організації не мають, тому що ми ніколи публічно не говоримо про такі речі”, – сказав співрозмовник видання.
Утім, речник МКЧХ визнав, що організація не має важелів впливу, якщо їм все ж відмовлять у відвідуванні полонених.
“Якщо держави вважають, що вони не будуть допускати, то ми ж не можемо відкрити з ноги двері, увійти і сказати: "Ні, зараз ми тут будемо перевіряти", – продовжує він. – І крім того, поодинокий візит також мало що дає. Тому що після того, як виявили порушення, вказали адміністрації, ми потім не можемо перевірити, чи їх було усунуто, бо нам кажуть: ви там вже були, туди ви не підете. Тоді це означає, що цей візит мало що дав”.
Раніше ми писали, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав МКЧХ до негайної реакції після чергового розстрілу беззбройного українського військовослужбовця у Волноваському районі Донецької області 11 квітня цього року.
Як відомо, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні висловила занепокоєння через різке збільшення кількості повідомлень про страти захоплених у полон українських військовослужбовців. Так, з кінця серпня 2024 року (на початок 2025 р.) місія зафіксувала 79 страт у 24 окремих інцидентах. Загалом тенденцію до збільшення розстрілів беззбройних і поранених українських солдат помітили з осені 2023-го. В ООН також звернули увагу на заклики до страт на полі бою з боку посадових осіб РФ.