Голова НАЗК вимагає від Наглядовоі Ради розірвати контракт з головою правління НАК "Нафтогаз України" Юрієм Вітренком як незаконний.
Аналізуючи ситуацію з приписами Новікова проти Вітренка у своєму блозі, економіст Борис Кушнірук звертає увагу на суперечливість заяв голови НАЗК.
Попри твердження Новікова, що Нафтогаз згідно свого статуту є "приватною акціонерною компанією", насправді засновником та єдиним акціонером акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" є держава, - стверджує економічний експерт, посилаючись на п. 15 Статуту НАК.
Водночас, твердження голови НАЗК про конфлікт інтересів в даній ситуації не лише є суб’єктивним, але й за характером більше нагадує політичну заяву з присмаком особистого піару Новікова. Адже, маючи намір зняти з посади Вітренка, голова НАЗК мав би звернутись до суду, а не до Кабінету міністрів.
Фактично Новіков вимагає порушити закони України та скасувати окремі пункти розпорядження Кабінету міністрів, зокрема щодо припинення дії контракту з головою правління НАК "Нафтогаз України" - підсумовує Борис Кушнірук.
НАЗК, посилаючись на статтю 26 Закону України "Про запобігання корупції", вимагає від прем’єр-міністра скасувати окремі пункти розпорядження Кабміну міністрів, а від наглядової ради НАК "Нафтогаз України" - припинити дію контракту з головою правління НАК "Нафтогаз України" Юрієм Вітренком. Натомість, на думку міністра юстиції Дениса Малюськи, процедура виконання рішення – незрозуміла і має низку правових суперечностей.
У зв’язку з цим, голова правління НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко вважає, що Нацагентство з питань запобігання корупції, у випадку виявлення порушень статті 26 Закону України "Про запобігання корупції" має звертатись до суду, а не спрямовувати припис до голови наглядової ради НАК "Нафтогаз України". Згідно із чинним законодавством, такого способу реагування НАЗК на порушення як припис, не передбачено у разі застосування статей 26 та 67 Закону України "Про запобігання корупції". Законом України "Про запобігання корупції" у ч 2 ст 26 передбачено, що порушення встановленого пунктом 1 частини першої цієї статті обмеження щодо укладення трудового договору (контракту) є підставою для припинення відповідного договору. Правочини у сфері підприємницької діяльності, вчинені з порушенням вимог пункту 1 частини першої цієї статті, можуть бути визнані недійсними. Водночас, у разі виявлення порушень, передбачених частиною першою цієї статті, Національне агентство звертається до суду для припинення трудового договору (контракту), визнання правочину недійсним.
