RU   UA   EN  

Середа, 24 квітня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.65
Суспільство

Вибори президента 2019

Новини

24 квітня

23 квітня

Всі новини

Новости партнеров

Загрузка...

Свобода під загрозою: Україна дісталося від ООН за нападу на ЗМІ, активістів та релігіозних діячів

Управління верховного комісара Організації об’єднаних націй з прав людини (УВКПЛ) стурбоване зростанням в Україні кількості актів насильства, спрямованих на журналістів, активістів громадянського суспільства, а також церковних служителів.

Про це йдеться у звіті за 2018 рік, що був оприлюднений 12 березня у Києві.

У звіті також зазначається, що УВКПЛ стурбоване невжиттям правоохоронними органами заходів для негайного запобігання актів насильства; безкарністю виконавців жорстоких нападів; прийняттям і введенням у дію законодавства, яке могло б негативно вплинути на основоположні свободи в Україні.

"В більшості задокументованих випадків нападів на журналістів та інших працівників засобів масової інформації, громадянських і політичних активістів, адвокатів, УВКПЛ відмічає безкарність. Доки така безкарність залишається без уваги, простір для реалізації та захисту основних свобод знаходиться під загрозою", - зазначається у звіті.

Упродовж звітного періоду УВКПЛ задокументувало 164 порушення. Принаймні у 34 задокументованих інцидентах правопорушники безпосередньо пов’язані з крайніми правими групами або належать до них.

"Протягом звітного періоду УВКПЛ спостерігало тенденцію жорстоких нападів і актів залякування, спрямованих на журналістів та інших працівників засобів масової інформації, активістів громадянського суспільства і політичних активістів, а також адвокатів. Ці напади створили атмосферу залякування, що впливає на здатність і готовність людей відкрито обговорювати суспільно значущі питання, насамперед – виражати свою незгоду з політикою або побоювання щодо політики", - йдеться у звіті.

Зазначається також, що слідчі часто не кваліфікували напади на журналістів належним чином, нехтуючи мотивом нападників, який полягав у порушенні чи перешкоджанні діяльності журналістів.

"Ігнорування такого мотиву, який обґрунтовував би інші обвинувачення, за котрих передбачені жорсткіші вироки, призводить до безкарності за таки вчинки. Таким чином, слідчі відмовляють у конкретному захисті, який журналістам надає закон", - зауважується у звіті.

Також УВКПЛ висловило критику дій українських судів, що надали прокуратурі доступ до персональних даних журналістів-розслідувачів, включаючи й інформацію про їхні джерела, "що можна було б розцінити як акти залякування".
Крім того, різні органи влади продовжували застосовувати "широке і непослідовне тлумачення положень кримінального законодавства стосовно тероризму і положень про державну зраду та посягання на територіальну цілісність України до журналістів, блогерів і користувачів соціальних мереж за публікацію або розміщення та перепост інформації, що оцінюється як "антиукраїнська".

"Більше того, викликають стурбованість певні законодавчі ініціативи, за якими пропонується наділити державні органи широкою свободою дій та повноваженнями на блокування онлайн-джерел, що невиправдано обмежило б свободу думки та вираження поглядів", - підкреслюється у звіті.

Також в УВКПЛ зафіксували у 2018 році збільшення кількості жорстоких нападів на активістів громадянського суспільства. Напади мали різний характер – від обливання жертв рідиною до заподіяння вогнепальних поранень – і спричинили смерть двох активістів.

"Незважаючи на створення Спеціальної парламентської слідчої комісії, розслідування декількох нападів не просувається", - підкреслили в звіті.

У звітному періоді задокументовано шість випадків нападів і залякування щодо адвокатів, задіяних у резонансних справах, зокрема адвокатів, які представляють відповідачів, відомих своїми незалежними поглядами.

"Примітно, що всі ці напади були скоєні або членами крайніх правих груп, або невстановленими правопорушниками, ймовірно пов’язаними з такими групами", - зазначається у звіті.

В УВКПЛ також висловили стурбованість через відсутність відповідальності за "напади на громадянське суспільство, скоєні крайніми правими групами".

"У звітному періоді кількість задокументованих УВКПЛ нападів і актів залякування за участю членів крайніх правих груп, досягла 34. Лише невелика кількість із них наразі розслідується. УВКПЛ задокументувало випадки, коли, незважаючи на достатню присутність поліції, органи влади не затримали правопорушників. УВКПЛ занепокоєне тим, що така безкарність може заохочувати подальші напади", - йдеться у звіті.

Також в УВКПЛ зазначили загострення напруженості між православними громадами в Україні через процес набуття автокефалії.

"Упродовж звітного періоду УВКПЛ задокументувало 10 випадків погроз і актів залякування щодо священнослужителів і парафіян, які стосувалися переважно Української православної церкви (Московського патріархату). УВКПЛ стурбоване тим, що існуюче політичне середовище ще більше сприяє напруженості, яка негативно впливає на свободу релігії або переконань, із можливими несприятливими наслідками для інших прав людини, зокрема права на свободу думки та вираження поглядів, напередодні виборів", - підкреслюється в заяві.

Зазначається, що у листопаді 2018 року, після відмови УПЦ (МП) приєднатися до новоствореної Православної церкви України, Служба безпеки України (СБУ) "порушила ряд кримінальних справ за обвинуваченнями у підбурюванні до релігійної ненависті, а принаймні в одному випадку це обвинувачення було доповнено обвинуваченням у державній зраді, причому про підозру не повідомлялося".

"У контексті цих розслідувань СБУ провела обшук у приміщеннях УПЦ (МП) та помешканнях церковних ієрархів. СБУ також допитала священнослужителів у різних регіонах України. Особи, з якими УВКПЛ проводило інтерв’ю, повідомили, що такі дії спричинили на них тиск, і заявили, що, незважаючи на відсутність прямих погроз або примусу, вони вважають ці дії спробами вплинути на їхню позицію щодо автокефалії", - зауважується в звіті.

Також нагадується, що 20 грудня 2018 року Верховна Рада проголосувала за початок обов’язкового перейменування релігійних організацій, пов’язаних із релігійними центрами в Російській Федерації, маючи на увазі в першу чергу громади Української православної церкви (Московського патріархату). Парламент також ухвалив обмеження на доступ священників таких організацій до приміщень Збройних сил України з міркувань національної безпеки.

"Це суперечить статті 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, тому що національна безпека не є допустимою підставою для обмеження свободи релігії або переконань", - зауважується в звіті.

Новости партнеров

Загрузка...