Повномасштабна війна Росії проти України триває ось уже 100 днів – за цей час відбулося чимало подій, які назавжди ляжуть до архіву не лише української, а й світової історії. І хоча війна триває, не можна ігнорувати минулі 100 днів, які змінили нашу країну до невпізнання.
"Апостроф" розповідає про те, що за цей період вдалося досягти російським окупантам, на яких напрямках удача супроводжувала ЗСУ та яким чином на російсько-українську війну відреагували у світі.
Перший удар: оточення Сум та Чернігова, облога Харкова та Києва
Широкомасштабне вторгнення Росії на територію України розпочалося вранці 24 лютого 2022 року, коли президент РФ Володимир Путін виступив із телезверненням. Російський диктатор назвав агресію проти України "спеціальною військовою операцією", метою якої є "демілітаризація та денацифікація" нашої країни.
У свою чергу президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження в країні військового стану та загальної мобілізації. Україна оголосила про розрив дипломатичних відносин із Російською Федерацією, а світова спільнота закликала Кремль припинити агресію.
Російські окупанти увійшли на територію України із трьох напрямків: з території Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також з боку тимчасово окупованого Криму. За кілька днів до цього Путін вирішив ввести російську армію у непідконтрольні Україні райони Донецької та Луганської областей.
У перші тижні повномасштабного вторгнення було захоплено населені пункти на півдні України: Нову Каховку, Генічеськ, Херсон, Бердянськ, Мелітополь. Тяжкі бої розгорнулися за Маріуполь, Станицю Луганську, Ізюм, Харків та Суми, окупантам вдалося захопити острів Зміїний.
Не менш кровопролитними були бої у північних областях України – Київську та Чернігівську. Ворог обстрілював Дніпро, Одесу, Миколаїв, Умань, Львів, Вінницю, Івано-Франківськ, Коростень, Овруч та Малин у Житомирській області.
Провал "бліцкригу" та втеча ворога з півночі України
Вже за деякий час після повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що "бліцкриг" росіян проти України провалився. Окупантам не вдалося взяти Київ "за три дні" , як про це хвалькувато заявляли російські пропагандисти.
На той час Україна вже почала отримувати від країн-союзників нове озброєння та техніку, а також засоби для боротьби з російською бронетехнікою. Йдеться про гранатомети Javelin та NLAW, а також переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger. З березня по квітень тривали бої у Київській та Чернігівській областях: ЗСУ вдалося відтіснити росіян за кордон, на територію Білорусі та Росії.
Бучанська різанина, реакція миру та брехня російської пропаганди
Складовою частиною цієї війни стали військові злочини російських окупантів – вони розстрілювали машини з цивільними на всіх окупованих територіях, убивали дітей, ґвалтували жінок.
Одним із найстрашніших проявів жорстокості росіян до мирного населення стала різанина у Бучі під Києвом - жертвами окупантів стали щонайменше 1000 людей. Водночас, кількість убитих російською армією мирних жителів не лише у Київській, а й інших містах України продовжує зростати.
Геноцид у Бучі засудили цивілізовані країни; між тим, Росія заперечує свою причетність до скоєння злочинів і намагається перекласти вину на Україну. Російські пропагандисти та чиновники у своїх публічних заявах не соромляться відкрито брехати про те, що сталося - особливо цинічно звучать заяви з вуст очільника МЗС РФ Сергія Лаврова та офіційного представника МЗС РФ Марії Захарової.
Битва за Донбас та штурм Маріуполя
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії до України серйозні бої розгорнулися за Донецьку та Луганську області. Особливо інтенсивними були бої за Маріуполь: ще з 28 лютого розпочалася блокада міста, розгорнулися вуличні бої.
Протягом трьох місяців українські війська стримували наступ російських окупантів та бойовиків т.зв. "ДНР", а також вели бої за завод "Азосталь". У свою чергу, російські окупанти обстрілювали місто з усіх видів озброєння – від ударів російської армії було зруйновано Драматичний театр та місцевий пологовий будинок, загинуло понад 100 людей, серед них були жінки з новонародженими дітьми.
Бої в Маріуполі припинилися 20 травня - у полон потрапили бійці, які обороняли місто та завод "Азовсталь".
Вимоги ворога та безуспішні переговори
З моменту вторгнення (24 лютого) на порядок денний постало питання проведення переговорів про припинення бойових дій та усунення гуманітарної кризи. З 28 лютого по 17 травня проходили зустрічі представників російської та української делегацій – вони проходили на території Білорусі, у Туреччині, а також у режимі онлайн-зустріч.
На переговорах також порушувалися питання евакуації людей із охоплених війною населених пунктів, надання медичної та іншої допомоги біженцям, обміну полоненими.
17 травня 2022 року стало відомо про зупинення переговорного процесу. Вимоги росіян за цей період дещо змінювалися, але їхня суть залишалася незмінною - Кремль не хоче бачити Україну поза зоною свого впливу.
Захоплення Херсона та Запорізької АЕС
Бої за Херсон розпочалися першого дня повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Місто було оточене 1 березня, а потім перейшло під контроль окупантів. Тоді ж була сформована "військово-цивільна адміністрація" на чолі з Володимиром Сальдо та Кирилом Стремоусовим.
Тоді ж російські окупанти зуміли зайняти населені пункти у Запорізькій області – Бердянськ, Мелітополь та Енергодар, де знаходиться одна з найбільших атомних електростанцій України – Запорізька АЕС.
Оборона Миколаєва та знищення крейсера "Москва"
Не оминула війна і Миколаїв - з перших днів вторгнення місто стало метою російських окупантів. До 18 березня більша частина російських військ на Миколаївському напрямку була знищена і відступила до Херсонської області, проте "прильоти" містом продовжувалися.
29 березня по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації було завдано ракетного удару. В результаті будівля була частково зруйнована, загинуло понад 30 людей.
14 квітня внаслідок влучення ракети випущеної з комплексу "Нептун" Військово-морських сил України затонув флагман Чорноморського флоту Росії, ракетний крейсер "Москва" . За версією російської сторони, нібито сталася пожежа, після якої здетонував боєприпас.
Саме ракетному крейсеру "Москва" призначалася відповідь українського захисника на острові Зміїний - фраза "Російський військовий корабель, йди на ***!" облетіла весь світ.
Фінляндія та Швеція вступають до НАТО
На тлі повномасштабної агресії Росії проти України18 травня Швеція та Фінляндія офіційно подали заявки на вступ до НАТО. У Кремлі висловили своє "занепокоєння" у зв'язку з розширенням Альянсу, але заявили, що Росія "немає територіальних претензій до цих двох країн", на відміну від України.
Зернова криза та позиція ООН
Крім бомбардування українських населених пунктів та військових злочинів щодо мирних громадян, Росія проводить цілеспрямовану політику крадіжки зерна та інших продуктів сільського господарства з окупованих українських територій. Окупанти вивозять вкрадене до Криму та на територію Росії, а також до Сирії під виглядом російської продукції.
В результаті у світі виникла паніка на ринку продовольства через блокаду Росією українського експорту в портах у Чорному морі. Держави за таких умов намагаються запастися дефіцитним товаром за всяку ціну.
У продовольчій та сільськогосподарській організації Об'єднаних Націй заявили, що блокада Росією українських морських портів перешкоджає експорту майже 25 млн тонн зерна.
Втрати окупантів та антиросійські санкції
За даними міністерства оборони України, під час повномасштабної війни Російська Федерація втратила вбитими понад 30 тисяч своїх військових. Кремль заявляє, що кількість загиблих російських солдатів та офіцерів становить понад 1000 людей.
На початку червня 2022 року Європейський Союз ухвалив шостий пакет санкцій проти Російської Федерації через її вторгнення в Україну. До пакету обмежень входить часткове ембарго на нафту з РФ та відключення "Сбербанку" від SWIFT.
Також у Росії відчувається брак ліків та запчастин для ремонту автомобілів, а деякі найбільші світові бренди, такі як McDonald's, оголосили про свій відхід з російського ринку.
Постачання важкої зброї від країн НАТО
З перших днів повномасштабного вторгнення Україна почала отримувати допомогу з боку США та країн Заходу. Незважаючи на складнощі та закулісні "політичні ігри", європейці та американці постачають Україні зброю та техніку. До допомоги Україні підключилася і Туреччина – її безпілотники "Байрактар" стали "нічним кошмаром" для російських окупантів.
Так, у рамках 11-го пакету військової допомоги США Україна отримає озброєнь на 700 млн доларів, у тому числі РСЗВ HIMARS та боєприпаси. Крім того, США планує продати Україні чотири безпілотники MQ-1C Grey Eagle, які можуть бути озброєні ракетами Hellfire.
Раніше офіцер Збройних сил України назвав момент, коли відбудеться перелом у війні з Російською Федерацією.
