В Україні триває загальна мобілізація населення, однак не всі військовозобов'язані мають намір з'являтися у військкомати та служити в ЗСУ. Разом з цим ухильники повинні знати про кримінальну відповідальність за такі рішення.
Про те, як працює стаття 336 ККУ "Ухилення від призову", розповів адвокат Володимир Адонін.
Для того, щоб встановити кваліфікацію дій військовозобов'язаного за вищезазначенною статтею, потрібно з'ясувати намір та мету ухилення від призову під час мобілізацію. Крім того, довести протиправну відмові від проходження ВЛК. Стаття 336 ККУ передбачає від 3 до 5 років позбавлення волі, однак на практиці відбувається все інакше.
"Зазвичай людині пропонують укласти угоду зі стороною звинувачення (прокурором) про визнання винності. Така угода затверджується вироком.Найчастіше винна особа та прокурор в угоді про визнання винності погоджують покарання у вигляді випробувального терміну, тобто покарання з випробуванням", - пояснив адвокат.
До того ж суд часто звільняє ухильників від відбування покарання, якщо людина не чинить нових кримінальних правопорушень та виконує всі покладені на неї обов'язки під час випробувального терміну.
Щодо випробувального терміну, то він становить від одного до трьох років, а обов'язки особа найчастіше такі: регулярно з'являтися для реєстрації у відповідну державну установу з пробації та повідомляти установі про зміну місця проживання/роботи/навчання.
Раніше "Апостроф" повідомляв, хто підлягає цільовій мобілізації та що це означає.
