Через війну в Україні ускладнилася ситуація на ринку праці, хоча роботу, при бажанні, знайти можна. Тим часом закон № 2352 щодо оптимізації трудових відносин змінив багато процедур у трудовому законодавстві, зокрема стосовно звільнення працівників.

Про деякі оновлені правила трудових відносин в умовах воєнного стану розповідає портал "Бухгалтерія для бюджету та ОМС"

Зазначається, що зміни зачепили статтю 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП), яка передбачає підстави для припинення дії трудового договору. Зокрема, її доповнили пунктами щодо смерті як роботодавця, так і працівника.

Працівнику:

Щоб припинити трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 8-1 частини першої статті 36 КЗпП (смерть фізособи-роботодавця), працівник подає до будь-якого центру зайнятості в електронній або паперовій формі заяву про припинення трудового договору. У заяві зазначає відповідну інформацію (роботодавець помер або визнаний безвісно відсутнім).

До заяви треба додати копії документів, що підтверджують викладені обставини. Датою припинення трудового договору вважають день подання відповідної заяви.

Центр зайнятості за місцем звернення в день припинення трудового договору повідомить про це Пенсійний фонд України та податкову службу.

Однак, ще слід дочекатися порядку припинення трудового договору з підстав, передбачених пунктом 8-1 частини першої статті 36 КЗпП. Його має встановити Кабмін.

Оскільки норма доволі свіжа і не встигла обрости роз’ясненнями, вже точаться розмови щодо того, чи можна за такою підставою припиняти договори лише з фізособами-підприємцями та самозайнятими особами, чи вона стосуватиметься і засновників підприємств. Але можна зробити деякі припущення.

Законодавство визначає як роботодавців засновників (власників) підприємств, а також їх керівників. Коли помирає засновник підприємства, біля керма залишається директор чи інші засновники. У разі смерті керівника його обов’язки може перебрати на себе його заступник, або засновник призначить нового директора. Тож у таких випадках підприємство не втрачає керівну особу, тому трудові договори за пунктом 8-2 частини першої статті 36 КЗпП, найімовірніше, не припинятимуть.

Якщо ж помре або зникне безвісти засновник і директор в одній особі, тоді, ймовірно, працівникам доведеться припиняти трудові договори саме за пунктом 8-1 частини першої статті 36 КЗпП. Адже навіть за наявності спадкоємців вони отримають право на спадок лише за 6 місяців. А на період дії воєнного стану цей строк подовжили — поки що до 10 місяців.

Роботодавцю:

Трудові договори через смерть працівника припиняли й раніше, але законодавчої підстави для цього не було. Зазвичай до трудової книжки вносили запис "Роботу припинено у зв’язку зі смертю". Тепер у разі смерті працівника діятимемо так само, тільки останній запис матиме вигляд: "Трудовий договір припинено у зв’язку зі смертю працівника, п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП". Датою припинення трудових відносин є дата смерті працівника, навіть якщо вона не збігається з датою видання наказу.

Заповнену паперову трудову книжку можна видавати найближчим родичам працівника під підпис або надіслати поштою на їх вимогу. Якщо паперової трудової книжки в роботодавця немає, відомості про припинення трудового договору із працівником, який помер або безвісно зник, будуть відображені лише в додатку 5 до Об’єднаного розрахунку й у такий спосіб потраплять до електронної трудової книжки.

Порядок проведення остаточного розрахунку зазнав незначних змін. Зокрема, законотворець переписав частину шосту статті 83 КЗпП. У разі смерті працівника грошову компенсацію за дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, що він не використав за життя, виплачують членам його сім’ї, а за їх відсутності — включають до складу спадщини. У такий спосіб зазначену норму привели у відповідність до статті 1227 Цивільного кодексу України (ЦК), згідно з якою зарплату померлого працівника слід виплатити членам його сім’ї або включити до складу спадщини, щоб потім передати спадкоємцям.

Тривала відсутність працівника на робочому місці

Ще одна нова підстава припинити трудові відносини з’явилася в КЗпП — відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Звільнення працівників у зв’язку зі знищенням майна підприємства

Частину першу статті 41 КЗпП, яка регулює звільнення з ініціативи роботодавця за додатковими підставами, доповнили пунктом 6: "трудовий договір можна розірвати, якщо неможливо забезпечити працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних і технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій".

Які документи видати працівникові під час звільнення

Дещо змінилася й процедура звільнення та проведення остаточних розрахунків. Згідно з оновленою редакцією статті 47 КЗпП роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові:

• копію наказу (розпорядження) про звільнення;
• письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому під час звільнення суми коштів.

Нагадаємо, раніше "Апостроф" інформував, як не втратити роботу під час евакуації.