Через різницю в григоріанському та юліанському календарях, у ніч з 13 на 14 січня багато українців святкують Старий новий рік, або "Щедрий вечір". Саме цієї ночі за старим юліанським календарем наступав Новий рік, тому дата 14 січня зараз називається Старий Новий рік.
"Апостроф" розповідає, як в Україні зазначають Щедрий вечір.
Інша назва свята - день Маланки, оскільки у цей день церква згадує преподобну Меланію. Старий Новий рік припадає між двома церковними датами – Днем пам'яті преподобної Меланії (13 січня) та Днем пам'яті Василя Великого (14 січня).
На Щедрий вечір 13 січня українці збираються сім'єю та знову готують кутю, яка у цей день називається "Щедрою". Наші пращури також ставили на святковий стіл вареники зі шкварками, млинці з м'ясом, страви зі свинини.
Читайте також: 10 найкращих українських щедрівок для дорослих та дітей
Увечері молодь водила "козу Маланку": йшли до сусідніх будинків, щедрували та бажали господарям щасливого Нового року. У відповідь господарі пригощали щедрувальників. Ця традиція на вечір 13 січня збереглася й у наші дні.
14 січня, у Старий Новий рік та день святого Василя, прийнято ходити в гості до рідних, хрещених батьків, близьких друзів. Вранці хлопчики та чоловіки йшли посівати, а ось дівчатам це робити було заборонено. Посівальники вимовляли побажання щасливого року та розсипали зерно по будинку. Господарі дякували частуванням та грошима.
Також на Старий Новий рік було прийнято сходити до храму, подякувати Богу за минулий рік та попросити благословення на новий. Також просили про заступництво святого Василя на цілий рік.
Раніше "Апостроф" розповідав, що категорично не можна робити у Щедрий вечір.
