З нового, 2023 року, в Україні діють нові правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Збирати дані мають органи державної влади, місцеве самоврядування, а також підприємства та організації, де працюють чи навчаються призовники.

"Апостроф" розповідає, чи роботодавці зможуть вести облік.

Основна проблема в тому, що для цього потрібно наймати або окремих людей до штату підприємства, або покладати додаткове навантаження на існуючих працівників.

"Я впевнений, що на багатьох підприємствах після появи нових правил взялися за голову. На них покладено додаткові завдання, а люди й так не сидять без роботи", - наголосив адвокат Дмитро Бузанов.

Крім того, як виконувати, наприклад, зобов'язання вручати повістки, коли пандемія та широкомасштабна війна значно змінили ринок праці.

"За нинішнього віддаленого формату роботи на багатьох підприємствах вручити повістку людині, якої немає на робочому місці, звичайно ж, буде проблематично", - додала експерт ринку праці Тетяна Пашкіна.

Читайте також: Військовий облік українців: які документи треба подавати під час працевлаштування

Однак підприємствам все ж таки доведеться впоратися.

"На великих підприємствах є людина, яка цим займається. На невеликих підприємствах це може бути вже додаткове навантаження на спеціаліста з кадрового діловодства, або на начальника відділу кадрів. Зараз може бути так, що почастішають перевірки. Тому, ймовірно, підприємствам все ж таки знадобляться додаткові працівники, щоби вчасно виконати вимоги законодавства", - пояснила Пашкіна.

Однак, за її словами, навантаження на кадровиків може суттєво і не збільшитися, адже на підприємстві люди зараховуються на роботу чи звільняються не одночасно.

Детальніше читайте у матеріалі "Апострофа": Військовий облік на роботі: що змінилося і як це працюватиме