RU  UA  EN

Пʼятниця, 22 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Суспільство

Новини

21 листопада

Всі новини

Україна згадує Героїв Небесної сотні: що сталося 18 лютого 2014 року

Дев’ять років тому, 18 лютого 2014 року, в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності. Тоді у центрі Києва відбулися масштабні розстріли активістів, внаслідок чого загинули 22 протестувальники. Через два дні, 20 лютого, вбили найбільше людей - 48. Усього загинули під час Революції гідності 107 активістів, вони складають "Небесну сотню".

Про події, які відбулися 18 лютого 2014 року, детально розповідає "Апостроф".

Читайте також: Коли Путін пішов на Україну з танками, то багато людей зрозуміли Майдан-2014 - данський історик

Хронологія подій 18 лютого 2014 року

Все почалося вранці. Тоді учасники протесту організували ходу до Верховної Ради - "Мирний наступ". Вони вимагали від уряду рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в Україні, зокрема обмежити повноваження президента, повернутися до Конституції України 2004 року.

До урядового кварталу стягнули велику кількість сил тоді ще міліції, БТР і два водомети. У Маріїнському парку було сотні "тітушок". Коли протестувальники підійшли до будівлі ВР, силовики розірвали їхні колони та з "тітушками" почали відтісняти активістів.

На вулиці Грушевського та Кріпосному провулку були сутички, як і в Маріїнському парку з боку станції метро "Арсенальна". На вулиці Шовковничній проти "майданівців" бійці спецпідрозділу "Беркут" застосували світлошумові гранати та помпові рушниці. У відповідь на це люди кидали у бік силовиків каміння та петарди, а також підпалили два КАМАЗа, які блокували проїжджу частину.

Опівдні "Беркут" відтісняв протестувальників по вулиці Інститутській у бік Майдану Незалежності. Люди робили барикади на перехресті вулиць Інститутської і Банкової та у Маріїнському парку.

О 16 годині співробітники міліції відтіснили протестувальників до Жовтневого палацу. На вулиці Грушевського вони прорвали барикади, як і на Хрещатику. Також міліція зайняла Український дім і контролювала Європейську площу. Метро зупинили повністю, дороги паралізовали, а рух авто у бік Києва - обмежили.

СБУ оголосила про проведення антитерористичної операції на території всієї України. МВС оголосило умову: якщо до 18:00 не закінчиться протистояння, то вони готові "навести лад" у столиці всіма доступними їм засобами.

Близько 20 години силовики почали новий штурм Майдану бронетехнікою: БТР врізався в барикаду, далі йшли "беркутівці" і бійці Внутрішніх військ. Вони постійно кидали світлошумові гранати та піротехніку, у результаті чого на Майдані загорілася барикада, а біля Будинку профспілок - намети. З боку Інститутської активісти підпалили покришки. Вони утворили суцільну смугу полум'я, яка не давала пройти силовикам.

Пізно ввечері на Майдані загорівся Будинок профспілок до верхніх поверхів. Активісти почали гасити пожежу самостійно, потім під'їхали рятувальники. У будівлі знаходилися люди, але їх вдалось евакуювати.

Внаслідок протистоянь на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку, у Маріїнському парку та Майдані Незалежності загинули 23 людини, ще 509 громадян постраждали, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості.

Реакція світу

Через події 18 лютого канцлер Німеччини Ангела Меркель телефонувала президенту Віктору Януковичу, але він не відповів. З ним також безуспішно намагався поспілкуватися президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. Віце-президент США Джо Байден зміг вийти на зв'язок з Януковичем та закликав відкликати силовиків.

Висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Кетрін Ештон заявила, що засуджує насильство з боку силовиків дол активістів у Києві. Офіційні особи у Варшаві попередили український уряд, що будуть серйозні наслідки у відносинах з ЄС у разі силового розгону Євромайдану.

У відповідь на заяви Заходу президент України запросив лідерів опозиції на переговори на Банкову, після якої Віталій Кличко поінформував, що Янукович не піде ні на які поступки і хоче, аби Майдан очистили.

Віктор Янукович

21 лютого 2014 року підписано угоду про врегулювання політичної кризи. Її підписав Янукович, а також Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок та кілька європейських дипломатів. Ввечері після підписання угоди Янукович втік з Києва до Харкова та особисто контролював евакуацію своїх речей з резиденції у Межигір'ї.

Ввечері 22 лютого президент-втікач поїхав до аеропорту Харкова, потім у Донецьк, а далі мав летіти у Росію, але прикордонники зі сторони України його не випускали.

Пізніше у суді за кримінальною справою про держзраду Януковича ексохоронці президента розповіли, що його кортеж доїхав до Бердянська Запорізької області, у полі він пересів в один з трьох вертольотів, а потім із зупинкою в російській Анапі, Янукович опинився у Криму, звідки виїхав до російського Ростова.

Україна засудила Януковича заочно за держзраду до 13 років ув’язнення.

Нагадаємо, ГБР завершило восьмирічне розслідування злочинів проти Майдану, скоєних найвищими посадовими особами держави під керівництвом колишнього президента-втікача Віктора Януковича.