RU  UA  EN

Четвер, 28 березня
  • НБУ:USD 39.80
  • НБУ:EUR 40.00
НБУ:USD  39.80
Суспільство

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Новини

28 березня

27 березня

Всі новини

Як спілкуватися з дитиною під час війни: головні помилки, яких припускаються дорослі

Зараз люди, які опинилися в центрі війни, часто не знають, як говорити зі своїми дітьми про війну. Хочеться закрити їх від усього, створити ілюзію ідеального світу... Це неправильно - говорити треба! Але робити треба обережно, уникаючи помилок.

Про це повідомляє Yakty.com.ua.

Читайте також: Жахи війни: фото української дівчинки з "мітками" на випадок загибелі батьків

Усі помилки у спілкуванні з дітьми зводяться до втрати чотирьох властивостей взаємодії. Йдеться про щирість, реальність, єдність та відповідальність.

Щоб виправити помилки, потрібно звернути увагу на ці якості взаємодії і постійно намагатися дотримуватися їх.

Щирість – це інформація

Якщо ви ділитеся своєю напругою та переживаннями, це прохання про допомогу, а не щирість. Щирість – це коли людина ділиться важливою інформацією, хоч би якою вона була. Це просто факти.

Стримувати свої емоції при дітях нормально, але це не означає, що від них потрібно приховувати інформацію. Можна говорити про все, але без драми. Варто пояснити, що ви обмежені у своєму розумінні та знанні ситуації. Не потрібно виливати на малечу свої хвилювання.

У цій ситуації щирістю поділиться інформацією саме про те, що вам непросто стримувати емоції та почуття. А це допоможе також дотримуватися реальності.

Реальність – це стан та становище

Важливо не ховати правду від дітей, але важливо не ховати її від себе. У будь-якій ситуації треба промовляти правду.

Стан дитини залежить від стану дорослих, які з нею спілкуються. Стан батьків залежить від ухвалення свого становища.

Якщо вам реально страшно або ви поки що реально не знаєте, що робити, розкажіть і це. Дитина побачить, що ви щирі та в контакті з реальністю. Вона чекає від вас адекватності, а не миттєвих правильних рішень.

Єдність – це обмін

Починати слід з обміну інформацією, а потім переходити до обміну діями та справами. Щоб діти могли щось розповісти, їм потрібно дати зразок, їх треба навчити. Допоможе, якщо батьки та діти будуть говорити по черзі, але першими почнуть дорослі, тобто ви.

Це стосується й обміну діями: зробіть для дитини те, що їй достеменно подобається. Наприклад, подаруйте цукерку або зробіть для неї іграшку своїми руками. Потім дайте малюкові доручення, яке йому точно під силу, або залучіть до спільної справи.

Відповідальність – це визнання своєї сили

Дитина завжди слідує за дорослим, навіть якщо вона пропускає її вперед.

Відповідальність – це перевірка, наскільки добре вам вдалося дотримуватися щирості, реальності та єдності. Якщо дитина намагається прийняти рішення за вас, спробуйте сказати: "Сонечко, в цих обставинах саме мені потрібно визначитися, що ми з цим робитимемо". Це поверне відповідальність до вас, а вашу дитину заспокоїть і зробить її вашим союзником та помічником.

Фрази, які не можна говорити:

  • Зрозумієш, коли виростеш.
  • Це не твоя справа.
  • Нині не до твоїх проблем.
  • Якби ти не заважав, у мене все вийшло б.
  • Не варто також вживати фрази як ось: "Ти завжди / завжди / ніколи ...". Уникайте узагальнень.

    Ви виявляєте 4 якості, коли кажете:

  • Зараз мені тяжко.
  • Я поки не знаю, як вчинити правильно.
  • Мені потрібна твоя допомога.
  • Я хочу, щоб ми поділилися між собою своїми думками. Почнемо з мене.
  • У цих обставинах мені потрібно визначитися, що ми з цим робитимемо.
  • 1 / 1
    1 / 1
    1 / 1
    1 / 1
    1 / 1

    "Апостроф" повідомляв, що окремі категорії дітей-біженців з України мають пройти важливу процедуру .

    Вас також може зацікавити:

    Виплати постраждалим від війни: як отримати 10 тисяч гривень на дитину

    Окупанти насильно розлучають дітей з батьками: зведення Генштабу за 16 березня

    Україна отримає ще один пакет допомоги для військових від Данії: що до нього увійшло