У вівторок, 5 вересня, виповнюється 105 років "червоному терору" - цього дня радянський уряд прийняв відповідний декрет щодо боротьби з "класовими ворогами" насильницьким шляхом. Про це повідомляє "Апостроф".
Читайте також: "Це не сталінізм": Зеленський запропонував прирівняти корупцію до держзради на час воєнного стану
У декреті Ради Народних Комісарів більшовицької Росії (РРФСР) фактично узаконювались злочини, адже боротьба полягала в ізоляції ворогів у концентраційних таборах, розстрілах всі осіб, "що належать до контрреволюційних організацій, заколотів та заворушень".
"Забезпечення тилу шляхом терору є прямою необхідністю", - йшлося в документі.
Після Жовтневого перевороту у 1917 році більшовики розпочали політичний терор. Восени 1918-го він набув статусу офіційної політики радянської влади.
В Україні терор розпочався з перших днів вторгнення більшовицьких загонів у лютому 1918 року. Тоді війська УНР відступили з Києва, а більшовики з командиром Михайлом Муравйовим захопили місто, де вчинили криваву вакханалію.
Він наказав знищити офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів і всіх "ворогів революції". Три дні вирували грабежі, обшуки, вбивства, а жертвами у січні-лютому 1918 року за різною інформацією стали від 2 до 5 тис. людей.
"Трупи розстріляних везли на підводах ломовики через усе місто - по 10-15 чоловік, накиданих навалом на підводи, неприкритих, у скривлених позах, залитих кров’ю - цілими рядами", - писали очевидці.
Найжорстокіші страти сталися з 22 на 23 лютого 1918 року у Севастополі: ті події назвали "Варфоломіївські ночі". Більшовики застосовували насильство та розстрілювали місцевих жителів.
З-поміж в’язнів були "антирадянські змовники": так назвали нелояльних до більшовиків офіцерів Чорноморського флоту, представників кримськотатарського національного руху, священиків, чиновників, місцеву інтелігенцію. Вантажівки вивозили тіла на пристань, а звідти баржами скидали у море.
У квітні 1919 року видали декрет "Про табори примусових робіт", яким узаконили табірну систему. Впродовж 1918–1919-го років ліквідували від кількох тисяч до понад 1,5 мільйона осіб. "Червоний терор" офіційно припинили 6 листопада 1918-го, хоч він тривав далі: його апогеєм стали 30-ті роки, за що йому дали назву "Великий".
Серед жертв такої політики були не тільки професори, лікарі, інженери, ексгенерали чи інтелігенція, а також прості селяни.
Раніше ми писали, що Парламентська Асамблея Ради Європи визнала, що вимушена міграція українських дітей до Росії відповідає ознакам геноциду. За це віддано 87 голосів.
- Вас також може зацікавити:
Вже 35 країн визнали Голодомор геноцидом: повний список
В ООН не побачили доказів для визнання геноциду в Україні: звіт комісії
