"Ввічливі люди", захоплення Криму і Донбас: головні події початку неоголошеної російсько-української війни

Вівторок, 20 лютого 2024, 07:30

У вівторок, 20 лютого, відзначається 10 років із моменту початку неоголошеної війни, яку Російська Федерація розв'язала проти України.

"Апостроф" публікує хронологію та нагадує читачам про головні події того часу.

Російсько-українська війна поділяється на три етапи:

20 лютого – 18 березня 2014 року – анексія Криму та Севастополя Російською Федерацією;
квітень 2014 року – лютий 2022 року – бойові дії в Донецькій та Луганській області за участю російської армії;
24 лютого 2022 року – теперішній час – повномасштабне російське вторгнення в Україну.

Читайте також: Путін зізнався, що хоче завоювати Україну: відео заяви

Крим

Лютий 2014 року: у Києві вирує Євромайдан, який розпочався з відмови президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Це викликало невдоволення з боку українського суспільства: у центрі Києва почали збиратися протестувальники, а в ніч проти 30 листопада 2013 року співробітники підрозділу МВС "Беркут" силою розігнали наметовий табір студентів на Майдані Незалежності. Багатомісячне протистояння у столиці України призвело до людських жертв, сам Янукович із найближчим оточенням покинув спочатку Київ, а потім і країну.

У цей же час російське керівництво наказало своїм силовим структурам розпочати активні дії на території невід'ємної частини України - Автономної Республіки Крим. 20 лютого 2014 року є "точкою відліку" початку війни: російські спецпідрозділи та військові заблокували військові частини Збройних сил України, а також органи державної влади у Криму.

Російські солдати без розпізнавальних знаків блокують частину Збройних сил України у Перевальному. Крим, лютий 2014 року

Російські військові блокують аеродром Бельбек. На фото можна побачити бронеавтомобіль "Тигр" із російськими номерами.

Також російські війська зайняли будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Криму. На відеохостингу YouTube збереглися відповідні кадри.

Пізніше окупанти знімуть українські прапори та піднімуть російські "триколори" над адміністративними будівлями. У той же час група проросійських депутатів парламенту Криму прилетіла до Москви: на зустрічі з депутатами Держдуми РФ спікер Верховної ради АРК Володимир Константинов допустив можливість виходу Криму зі складу України та приєднання до Росії.

Кремль спочатку заперечував участь своїх військових та силовиків у агресивних діях на території Криму. Вустами Володимира Путіна було сказано, що "це були місцеві сили самооборони. Форму, схожу на російську, можна купити у воєнторзі". Пропаганда ж назвала бійців, які брали участь у захопленні півострова "ввічливими людьми" та "зеленими чоловічками".

Окрім російських підрозділів та місцевих проросійських колаборантів у захопленні Криму брали участь бійці спецпідрозділу МВС України "Беркут", а також добровольці, включаючи кубанських козаків. На той час загін "Беркут" вже був розформований указом в.о. голови МВС Арсена Авакова за злочини на Майдані та повну дискредитацію перед народом України: це сталося 25 лютого 2014 року.

Ці люди пізніше будуть нагороджені медаллю російського міністерства оборони "За повернення Криму". Примітно, що на медалі вказано дату початку агресії - 20 лютого: у цей час Віктор Янукович ще був у Києві.

У лютому-березні 2014 року на півострові проходили сутички між проросійськими налаштованими особами та прихильниками цілісності України, серед яких особливо помітними були кримські татари. Тим часом у Севастополі, де базувався Чорноморський флот РФ, відбулася зміна влади: голова адміністрації Володимир Яцуба подав у відставку, т.зв. "Народним мером" став громадянин Росії Олексій Чалий.

Головою Ради міністрів Криму замість Анатолія Могильова став Сергій Аксьонов, лідер проросійської партії "Русское единство". Разом із Костянтиновим та Чалим він відіграв ключову роль у підготовці т.зв. "референдуму" про "возз'єднання" з Росією.

1 березня 2014 року Рада Федерації Росії задовольнила офіційне звернення Путіна про дозвіл на використання російських військ на території України, які вже фактично використовувалися. Незаконний "референдум" відбувся 16 березня, а 17-18 березня відбулася формальна частина анексії Криму та Севастополя Російською Федерацією: у Кремлі було підписано відповідні договори.

Аксьонов, Костянтинов, Путін та Чалий підписують документи про анексію Криму. Москва, 18 березня 2014 року

Приєднання Криму стало грубим порушенням Конституції (ст.1, 2, 73, 132, 134) та законів України, а також норм міжнародного права. 27 березня ООН ухвалила резолюцію A/RES/68/262, яка підтвердила територіальну цілісність України та не визнала російську анексію півострова.

Також анексія зовсім не була "безкровною", як це подавали у російських медіа: 18 березня у Сімферополі під час штурму 13-го фотограмметричного центру був застрелений прапорщик Збройних сил України, 36-річній Сергій Кокурін. Фактично він став першим українським солдатом, який загинув у цій війні: штурмом центру керував Ігор Гіркін-Стрєлков.

Прапорщик ЗСУ Сергій Кокурін. Загинув у березні 2014 року під час російської анексії Криму.

Південь та Схід

Після анексії Криму Росія розпалила протистояння в інших регіонах України, насамперед, на півдні та сході країни. Протести, які отримали назву "русская весна", змусили офіційний Київ розпочати антитерористичну операцію.

Якщо у Харкові, Дніпрі, Миколаєві, Одесі, Запоріжжі, Херсоні проросійські акції досить швидко припинилися, то на Донбасі ситуація вийшла з-під контролю уряду України. З квітня 2014 року там розпочалися бойові дії з використанням армійських підрозділів, Національної гвардії, СБУ, МВС та інших силових структур. Їм протистояли організовані Росією групи озброєних бойовиків та найманців з-поміж місцевих жителів та російських добровольців.

Були зафіксовані випадки прямої участі у бойових діях військовослужбовців регулярної російської армії (бої за Іловайськ та Дебальцеве, загибель малазійського "Боїнга", обстріл з території РФ позицій українських військ у районі Зеленопілля Луганської області), але Кремль навідріз заперечував свою участь.

Повномасштабна війна

21 лютого 2022 року Путін визнав "незалежність" терористичних утворень "ДНР" та "ЛНР". Наступного дня російські війська офіційно увійшли до окремих районів Донбасу.

24 лютого 2022 року конфлікт переріс у повномасштабне вторгнення Росії на територію України, яке триває й досі. На сьогоднішній день під окупацією разом із Кримом перебувають 18% нашої території (частина Донецької, Херсонської, Запорізької областей, майже вся Луганська область).

У вересні 2022 року Росія оголосила про анексію ще чотирьох українських областей за прикладом Криму.

Території України, окуповані Росією у 2014 та з 2022 рр.

Раніше "Апостроф" повідомляв, що колишній президент Росії Дмитро Медведєв пригрозив застосуванням ядерної зброї, якщо Україна повернеться до кордонів 1991 року.