У серпні 2025 року Україна опинилася перед новим викликом — кадрове виснаження на фронті та супротив мобілізації в тилу. Відео, на яких чоловіків хапають на вулицях і силоміць заштовхують у мікроавтобуси, поширюються мережею. У відповідь — обурення суспільства, спротив, правові скандали. І все це — на тлі зростаючого тиску з боку Росії по всій лінії фронту. Про це повідомив Financial Times, посилаючись на власні джерела.
Критичний дефіцит живої сили
Зі слів самих військових, армія критично потребує поповнення. У той час як Росія щомісяця мобілізує понад 30 тисяч бійців — здебільшого добровольців, яких приваблюють грошові бонуси, — Україна, за оцінками, здатна залучати близько 27 тисяч мобілізованих. Та більшість із них — не добровольці, а примусово призвані. За словами нардепа Федора Веніславського, лише 10% новобранців приходять добровільно.
Фронтова лінія простягається на понад 1000 км, і її оборона щомісяця вимагає все більше ресурсів — як технічних, так і людських. Бійці скаржаться на перевтому, нестачу заміни, втрати бойового духу. У такій ситуації армія не може дозволити собі зволікання з поповненням.
Суспільне обурення і скандали з ТЦК
Натомість в тилу накопичується невдоволення. У першій половині 2025 року відкрито понад 500 кримінальних проваджень за перешкоджання мобілізації — майже втричі більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Протести, блокування автобусів з новобранцями, інциденти з агресією проти працівників територіальних центрів — стали майже щоденною реальністю.
Скандальним стало відео з Одеси, де чоловіка з силою заштовхують у білий фургон без розпізнавальних знаків. У Кам’янці-Подільському місцеві жителі порізали шини на авто з представниками ТЦК. А у Миколаєві чоловік загинув, ймовірно, стрибаючи з мосту, тікаючи від мобілізаторів. Влада відкрила розслідування.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав проблему й закликав до цивілізованих методів. «Мобілізація не повинна бути шоком для людей», — зазначив він. Центрам комплектування розіслали 50-сторінковий посібник із порадами щодо деескалації конфліктів. Однак це не завадило новим випадкам насильницького затримання громадян.
Міністр оборони Денис Шмигаль, виступаючи перед депутатами, заявив, що мобілізація відбувається «за планом», і для покращення ситуації необхідні «довіра до армійського керівництва та управлінська якість».
Довіра до армії — висока, до ТЦК — ні
Парадокс ситуації у тому, що попри масове обурення призовом, українці загалом довіряють Збройним силам. За даними опитування Info Sapiens у квітні 2025 року, 93% респондентів висловлюють довіру до армії, але 77% — не довіряють військкоматам. Це, як кажуть соціологи, відображає загальну недовіру до державних інституцій — на рівні з судами чи поліцією.
Інна Волосевич, заступниця директора Info Sapiens, пояснює: «Це питання справедливості. Люди хочуть бачити однакові правила для всіх. Вони готові терпіти, але лише якщо будуть мобілізовані не лише прості громадяни, а й діти чиновників».
Що робить держава?
З метою зменшення конфліктності уряд намагається розвивати добровільну службу. Президент Зеленський підписав закон, що дозволяє чоловікам віком від 18 до 24 років та старшим за 60 підписувати добровільні контракти на рік. У Міноборони наголошують: краще мати мотивованого добровольця, ніж деморалізованого примусового призовника.
З іншого боку, влада звинувачує Росію у використанні теми мобілізації для підриву довіри до держави. За даними командування Сухопутних військ, у червні з 256 інцидентів з ТЦК лише 36 підтвердилися, решта — «фейки чи інформаційні операції».
Також Москва почала атакувати ТЦК дронами, вербуючи неповнолітніх у Telegram для здійснення диверсій.
Без виходу?
Проблема призову — не лише моральна чи комунікаційна. Вона загрожує обороноздатності. Кожен тиждень без достатнього поповнення — це втрати на фронті, втома особового складу, зниження боєздатності.
Україна опинилася у пастці: суспільство очікує справедливості й прозорості, водночас фронт потребує постійного підсилення. Без глибокої реформи системи призову, кадрового очищення в ТЦК, прозорої інформаційної кампанії та підтримки добровольчого руху цю проблему не вирішити.
Бо на кін поставлено не лише авторитет держави — а й її здатність вистояти у цій війні.
Нагадаємо, раніше безпілотники атакували ключове підприємство ВПК РФ у Самарській області.