Останнім часом в Україні почастішали випадки, коли співробітники ТЦК перевищують свої повноваження, що створює напругу в суспільстві та викликає запитання щодо законності їхніх дій. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла адвокатка Катерина Аніщенко.
Нещодавно у мережі з’явилася інформація про те, що у Вінниці співробітники ТЦК почали масово зупиняти та перевіряти водіїв громадського транспорту.
Адвокатка пояснила, що перевірка документів і затримання військовозобов’язаних, які не оновили дані чи перебувають у розшуку, є законними лише у випадку, якщо їх проводять працівники поліції, а не представники ТЦК.
"ТЦК не мають права здійснювати доставлення військовозобов’язаних та навіть перевіряти документи на вулиці. У нас на це право наділені саме працівники поліції", — сказала вона.
За словами Аніщенко, транспортні компанії можуть бронювати своїх водіїв. Проте, якщо водій не заброньований і не має підстав для відстрочки, на нього поширюються вимоги щодо оновлення даних і постановки на військовий облік.
Адвокатка також застерегла, що навіть працівники заброньованих підприємств можуть опинитися в зоні ризику, якщо їхня компанія втратить статус критично важливої.
"Ми вже бачили ситуації, коли після втрати критичності підприємства люди, які пройшли ВЛК, потрапляли під мобілізацію. Це серйозний ризик, який потрібно усунути на рівні законодавства", — підсумувала Аніщенко.
Вона також нагадала, що відмова від отримання повістки можлива, однак не звільняє військовозобов’язаного від обов’язку прибути до ТЦК. У разі відмови складається відповідний акт.
"Але відмова являється такою, що все одно обов’язок прибути до ТЦК, стати на військовий облік і поновити свої дані не знімає", — зазначила вона.
За словами адвокатки, судова практика щодо перевищення повноважень працівниками ТЦК наразі обмежена. Резонансні випадки дійсно можуть призводити до покарань, але таких справ небагато, і їх складно довести, якщо це не стосується тілесних ушкоджень чи пошкодження майна.
Вона вважає, що запровадження бодікамер для працівників ТЦК могло б розв'язати проблему фіксації порушень з обох сторін.
"Боді-камера — це захист не лише для військовозобов’язаних, а й для працівників ТЦК", — наголосила адвокатка.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що у вересні 2025 року більшість інцидентів з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) виявилися фейками та маніпуляціями.
В Україні чоловіків віком 25-60 років ставитимуть на військовий облік в автоматичному режимі. Уряд підтримав ініційоване Міністерством оборони відповідне рішення.
Кабінет Міністрів України планує запустити електронну систему "е-ТЦК", яка має інтегруватися з «Резерв+» та зменшити навантаження на ТЦК на 15% щомісяця.
У застосунку "Резерв+" з’явилися нові види відстрочок від мобілізації для науковців і педагогів із бази освіти, а також для осіб, які мають подружжя з інвалідністю І або ІІ групи. Військовозобов’язані з чинною відстрочкою або бронюванням не направляються на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією.
Також, з 1 вересня усі працівники ТЦК та СП зобовʼязані носити бодікамери. Адвокат в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив, що це нововведення не вирішить проблеми мобілізації та не захистить права військовозобов'язаних.
Читайте також: незаконна мобілізація в Україні: юрист розповів, як захистити право на відстрочку
