26 квітня в Україні та в усьому світі згадують про аварію, що сталася в цей день в 1986 році на Чорнобильській атомній електростанції.
Відомим став запис переговорів диспетчерів ЧАЕС в перші хвилини після аварії.
25 квітня 1986 р персонал Чорнобильської АЕС готувався до зупинки четвертого енергоблоку на планово-попереджувальний ремонт, під час якого передбачалося проведення експерименту. Внаслідок диспетчерських обмежень зупинка реактора кілька разів відкладалася, це викликало труднощі з управлінням потужністю реактора. 26 квітня о 1 годині 24 хвилини стався неконтрольований ріст потужності, який призвів до вибухів і руйнування значної частини реакторної установки. В результаті аварії в навколишнє середовище було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Незважаючи на очевидні масштаби аварії, можливість серйозних радіаційних наслідків поблизу від атомної станції, а також докази транскордонного перенесення радіоактивних речовин на територію країн Західної Європи, протягом перших кількох діб керівництво країни не вживало адекватних дій в області інформування населення як СРСР, так і інших країн . Більш того, вже в перші дні після аварії були прийняті заходи по засекречуванню даних про її реальні і прогнозовані наслідки. Територія в радіусі 30 кілометрів піддалася радіоактивному зараженню. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях. Від радіоактивного забруднення постраждали також 19 російських регіонів з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів, 46,5 тисячі квадратних кілометрів території Білорусії (23% від загальної площі).
У перший і найбільш гострий період до ліквідації наслідків аварії в зоні ЧАЕС було залучено понад 100 тисяч громадян СРСР. Всього ж за перші три роки після аварії в 30-кілометровій зоні побували 250 тисяч працівників. Ці люди робили все можливе, щоб мінімізувати наслідки аварії. У наступний період всі роботи по контролю за радіаційною обстановкою, зниження доз опромінення населення, реабілітації забруднених територій, надання медичної допомоги та соціальний захист населення постраждалих районів проводилися в рамках державних цільових програм. Через добу після аварії урядова комісія прийняла рішення про необхідність евакуації жителів прилеглих населених пунктів. Всього до кінця 1986 року з 188 населених пунктів (включаючи місто Прип'ять) було відселено близько 116 тис. людей. В середині травня урядова комісія прийняла рішення про довготривалу консервацію 4-го блоку з метою запобігання виходу радіонуклідів в навколишнє середовище і зменшення впливу проникаючої радіації на майданчику ЧАЕС.
Про сучасний стан зони навколо ЧАЕС і про сталкерів, які не можуть жити без походів туди читайте в матеріалі "Апострофа": Таємне і незрозуміле: що шукають сталкери в Чорнобильській зоні.
