В мережі оприлюднили кілька версій, чим займалися моряки, які загинули в пожежі на російському підводному човні "Лошарік".
Про це пише Сергій Громов на ресурсі "Конт".
Так, офіційна версія діяльності човна РФ і її екіпажу засекречена. Однак серед здогадок і відомої інформації виділили кілька ймовірних:
- відпрацювання взаємодії різних систем зброї (головна версія - проект "Посейдон") з використанням човна-носія БС-136 "Оренбург", БС-64 "Підмосков'я" або К-329 "Білгород";
- розміщення на морському дні виробів призначених для боротьби з американською гідроакустичною протичовновою системою SOSUS (Звукова система спостереження);
- порушення цілісності і прослушка підводних цивільних і зарубіжних військових кабелів зв'язку або відпрацювання розміщення елементів російської позиційної системи підводного спостереження "Гармонія" (аналог SOSUS).
За словами Громова, цілком можливо, що АС-31 "Лошарік" дійсно займався проведенням батиметрічних вимірювань, тільки навіщо це робити в безпосередній близькості від Кольського півострова в декількох десятках кілометрів від кордону з Норвегією, де морське дно вивчено вздовж і поперек.
"Та й питання навіщо це робити саме "Лошаріку" виникає саме собою. Невже для таких досліджень немає човна простіше?", - написав він.
Відомо, що підвищена секретність, а у випадку з "Лошаріком" вона тотальна, має ще й іншу мету - створює "димову завісу", яка найчастіше необхідна для приховування серйозних провалів в роботі, в даному випадку - Міністерства оборони Росії. Щоб розібратися в ситуації необхідно знайти відповіді на деякі питання, наприклад, хто такий і які основні завдання виконує "Лошарік".
"Підводний човен офіційно належить одному з найбільш секретних структур Міністерства оборони - Головному управлінню глибоководних досліджень (ГУГД) МО РФ, основне завдання якого - гідрографічні дослідженнями (вивчення рельєфу дна, підводних течій). Дійсно, близько 20 дослідницьких суден Російської академії наук для вивчення океану недостатньо", - написав Сергій.
Він зазначив, що виходячи з цього, головне завдання підводного човна - проведення підводної розвідки і диверсійних операцій під крилом ДРУ МО РФ, причому перспективних диверсій. Основна мета підводної розвідки - підключення до підводних кабелів зв'язку для перехоплення інформації. Безумовно, що з урахуванням їх кількості підключення до всіх з них - завдання нереальне, але основні - безумовно знаходяться під щільним контролем Росії, в т.ч. і завдяки "Лошаріку".
"Як за радянських часів, так і після розпаду СРСР, за словами безпосереднього учасника таких спецоперацій, підводні човни подібні "Лошаріку" також займалися мінуванням підводних об'єктів країн НАТО. Наприклад, влітку 1991 року команда бойових плавців Балтійського флоту здійснила мінування нафтовидобувних платформ в акваторіях Північного і Норвезького морів. Для виконання цього завдання залучалися гідрографічне судно "ГС-301" з екіпажем в 15 чоловік, яке спочатку виготовлено за проектом 872, а в подальшому було переобладнано в спеціальне розвідувальне судно. Безпосередньою установкою мін займалася команда плавців з 20 осіб, а їх транспортування здійснювалася малом підводним човном "Тритон-2", в корпусі якого для цих цілей обладнали спеціальну шлюзову камеру", - написав Громов.
Він розповів, що самі міни являли собою об'єкт циліндричної форми довжиною близько 4 метрів і діаметром близько півметра, оснащувалися вибуховим зарядом спрямованої дії з дистанційним управлінням і терміном придатності 50 років.
"Влітку 1991 року такі міни були встановлені як мінімум на 5 норвезьких нафтовидобувних платформах в районі Шетландських островів (60-62 грд. Північної широти і 1-4 грд. Східної довготи) на дні, під 3 або 4 опорами і маскувалися донними відкладеннями і сміттям з платформ. "Тритон-2" наближався до платформи на 2-3 км стаючи плавучою підводною базою для групи, плавців, що "працюють". Процес мінування тривав і надалі, з піком у 1993-1994 роках, але про точні місця їх проведення достовірно невідомо", - зазначив Громов.
Він підкреслив, що з урахуванням таких проведених операцій наявність у складі екіпажу підводного човна 2 Героїв Росії і 7 капітанів 1 рангу не викликає ніякого подиву.
Як повідомляв "Апостроф", 6 липня в Росії попрощалися із загиблими під час пожежі на глибоководному судні АС-12 "Лошарік" в Баренцевому морі моряками.
