Учені стверджують, що активність Сонця продовжує поволі зростати у напрямку так званого максимуму 2025 року. Зокрема, саме цим пояснюється збільшення частоти викидів, що досягають планети Земля.
Про сім знакових подій, які відбулися на Сонці, повідомляє Live Science.
Читайте також: Здавалося б, до чого тут Росія: як термоядерна енергія змінить світ
Як кажуть фахівці, сонячне світило раз-по-раз проходить одинадцятирічні цикли збільшення та зниження активності. Новий виток поточного року приніс багато захоплюючих історій про шторми, масивні плями та яскраві полярні сяйва.
Рожеві полярні сяйва над Норвегією
У нічному небі над Норвегією було помічено вибух надзвичайно рідкісних рожевих полярних сяйв. Це сталося після того, як сонячний шторм врізався в Землю і пробив дірку в магнітному полі планети. здебільшого полярні сяйва зелені, оскільки атоми кисню, яких багато в тій частині атмосфери, куди зазвичай досягає сонячний вітер, випромінюють цей відтінок під час взаємодії. Та через те, що тріщина в магнітосфері Землі дала можливість сонячному вітру проникнути нижче ста кілометрів, де найпоширенішим газом є азот, полярні сяйва набули неоново-рожевого відтінку.
Величезний плазмовий шлейф
Астрофотографи зробили неймовірні фото масивного шлейфу плазми, що вилітає з Сонця. Примітно, що вогняна нитка - довжиною близько 1,6 мільйона кілометрів. Спочатку перебувала у великій петлі, з'єднаній з поверхнею Сонця, відомій як протуберанець. Потім відірвалася, вилетівши в космос зі швидкістю близько 161 тисяч кілометрів за годину. Фото - композитне зображення, отримане у режимі сповільненої зйомки, насправді там сотні тисяч зображень, зроблених за шість годин. Кольори штучно наклали пізніше.
Відключення радіо
У деяких районах Австралії та всій Новій Зеландії через несподіваний сонячний спалах зник радіозв'язок. Спалах виник через протуберанець далеко від Землі, проте рентгенівське та ультрафіолетове випромінювання іонізувало атоми у верхніх шарах атмосфери й унеможливило відбиття високочастотних радіохвиль. У результаті це спричинило радіозатемнення.
Великий викид корональної маси
На початку осені було зафіксовано один із найбільших CME (викидів корональної маси). У той час Венера переживала екстримальну космічну погоду. Викид був помічений Solar Orbiter Європейського космічного агентства. Цікаво, що частинки високої енергії, випущені штормом, призвели до проблем і з самим апаратом. Вчені Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Гопкінса кажуть, що подія 5 вересня була однією з найбільших штормів сонячних частинок (SEP), які доводилося бачити з початку запуску Solar Orbiter у 2020 році. Науковці вважають, що джерелом потужного виверження була область сонячних плям AR3088. Вона перетнула звернену до Землі сторону сонячного диска наприкінці літа, очевидно, перетворившись на більш потужного "звіра" після зникнення з поля зору Землі.
Небесне явище STEVE
STEVE називають скорочено небесне явище - "сильне підвищення швидкості теплового випромінювання" - довга тонка лінія гарячого газу, перегрітий сонячною бурею. Схожий на величезну стрічку світла, яка може висіти в небі упродовж години чи й більше, має зелене сяйво, яке зникає за кілька хвилин. STEVE хибно можуть сприймати полярним сяйвом. Тоді як полярні сяйва виникають, коли високоенергетичні частинки зіштовхуються з молекулами газу і нагрівають їх, створюючи миттєве вивільнення енергії, то STEVE може з'явитися від тривалого збільшення кінетичної енергії від полярних сяйв, що нагріває навколишній газ.
Масивна сонячна пляма подвоюється
На початку року масивна сонячна пляма AR3038, десь такого розміру як Земля, різко збільшилась за добу. Науковці прогнозували, що велика чорна пляма поблизу екватора Сонця може вивергнути кілька потужних спалахів М-класу (спалахи середньої потужності, здатні викликати великі регіональні відключення електроенергії). Хоч пляма була спрямована на Землю два тижні, планеті вдалося уникнути прямого попадання.
Сонячний каньйон
Велика витягнута діра у сонячній короні проходить вертикально через всю поверхню, як темний шрам, свідчить фото, зроблене Службою прогнозування космічної погоди NOAA. Корональними дірами називають області у верхній атмосфері Сонця, де плазма зірки не така гаряча та щільна, на контрасті виглядають чорними. Там силові лінії магнітного поля Сонця спрямовані назовні, а не замикаються на собі. Діра здатні викидати сонячний матеріал зі швидкістю до 2,9 млн кілометрів за годину, проте Земля не опинилася на прямій лінії вогню.
Нагадаємо, раніше астрономи NASA зробили знімок з "усміхненим" Сонцем.
