День Незалежності 2023: як українці століттями виборювали свою свободу

Четвер, 24 серпня 2023, 02:10

читать на русском

Традиційно, після Дня Державного прапора, Україна відзначає День Незалежності. У цього свята давня, героїчна і найчастіше трагічна історія.

"Апостроф" розповідає, які перешкоди подолали українці, щоб знайти свою соборну державу.

Читайте також: День Державного Прапора 2023: цікаві факти та легенди про український прапор

До своєї незалежності Україна йшла дуже довго. Історія формування української держави має тисячолітню традицію. Її початком є існування Антської держави, державного об'єднання полян Русі, згодом поява Київської Русі. З розпадом Київської держави традиції державності перейшли до Галицько-Волинського князівства. Далі було Литовсько-Руське велике князівство, у складі якого Київська та Волинська землі мали значну автономію.

У XVII столітті на території сучасної України починає формуватись козацька держава. Понад сто років козаки виборювали незалежність України, але добитися її їм так і не вдалося. У XVIII столітті український народ втратив свою державність і опинився в межах двох імперій - Російської та Австро-Угорської наступні двісті років.

Після ліквідації Гетьманщини, руйнування останньої Запорізької Січі та закріпачення українців мрії про державність залишалися лише мріями півтора століття, доки не назріла Українська революція.

Насамперед, варто зазначити, що Україна стала незалежною не у 1991 році - тоді ми відновили те, що у нас забрали більшовики у боротьбі, в якій ми, на жаль, зазнали поразки. Про ті події можна говорити чимало, адже все розвивалося надто динамічно – проголошення автономії, поступки тимчасовому уряду Росії, проголошення незалежності, державний переворот, боротьба Гетьманату та Директорії, Зимові походи. Однак Україна тоді мала кілька суттєвих проблем, найбільша з них - відсутність єдності. У серпні 1939 року два найкривавіші тоталітарні режими в Європі - нацистський і комуністичний, розділили Східну Європу. Пакт Молотова - Ріббентропа фактично на два роки відстрочив неминучу війну між Німеччиною та СРСР, яка розпочалася у 1941 році. Східна Європа опинилася між двома вогнями. В умовах Другої світової війни прагнення українців до створення власної держави виникло ще гостріше, ніж раніше. Націоналісти знали, що СРСР не допустить створення Української держави. Не маріонетковою, як УРСР, а справжню. Тому надією тодішньої інтелігенції була Німеччина. Український народ століттями демонстрував своє прагнення свободи - найгостріше це виявилося у ХХ столітті, коли більшовики намагалися підкорити нас. Для придушення опору українців радянський режим використав репресії, розстріли та Голодомор. Захопивши Захід України, більшовики зіштовхнулися із колосальним опором місцевого населення. Тому вони знову розпочали репресії у вигляді масових депортацій до Сибіру. Партизанська боротьба тривала ще 10 років після закінчення Другої світової війни - українці не збиралися так просто здаватися радянській владі. Масовий терор часів Сталіна знищив цілу плеяду української інтелігенції - діячів культури та мистецтва. Ця трагедія більше відома нам як "Розстріляне відродження".

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 355 - "за", чотири - "проти". У документі декларувалося, що Українська РСР є суверенною національною державою; що єдиним джерелом влади є народ; закріплювалося право на громадянство, на власний державний бюджет та грошову одиницю, право мати власну армію та інші необхідні для суверенної держави інститути.

У Києві проходили мітинги, чисельні учасники яких закликали керівництво України вивести країну зі складу СРСР. 2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції (нинішній Майдан Незалежності) студенти розпочали голодування, яке увійшло в історію під назвою "Революція на граніті", вимагаючи демократизації всіх суспільно-політичних процесів та розірвання союзного договору.