15 листопада на територію Польщі впала ракета, унаслідок чого польсько-американська слідча група провела розслідування й зробила попередні висновки: це нібито була українська зенітна ракета С-300.
Головний редактор "Апострофа" й військовий оглядач Денис Попович написав про суперечності висновків розслідування.
Слідча група стверджує, що на території Польщі впала українська зенітна ракета, запущена з комплексу С-300, яка втратила ціль, але не самоліквідувалася, тому й вибухнула вже в селі Пшеводув.
Читайте також: Польща допустила фахівців з України на місце ракетного удару: деталі
"Що треба розуміти: механізм самоліквідації бойової зенітної керованої ракети — це обов'язковий запрограмований алгоритм. Зенітні ракети комплексу С-300 (підкреслюю, мова саме про них) мають напівактивну систему наведення. Тобто випромінювання РЛС, яке відбивається від повітряної цілі, потрапляє на приймач ракети, що вже покинула пускову установку й летить в напрямку цілі, керуючись саме цим відбитим сигналом. Збити її з курсу можна поставивши, наприклад, пасивні перешкоди. Але якщо вдасться таким чином обманути ракету, і вона не знайде ціль — вона самознищиться в повітрі. Це алгоритм!" - наголосив Попович.
Якщо ж алгоритм не спрацював, то ракета повинна бути б несправною. Однак за таких обставин вона б не змогла покинути пускову установку, оскільки перед запуском завжди відбувається автоматичне сканування всіх систем: є помилка - запуск скасовується. Це теж запрограмований порядок дій.
"А чи може бути таке, що ракета пройшла сканування, покинула пускову установку справною, але в повітрі з нею щось відбулося? Може. Наприклад, щось подібне трапилось у 2000 році, коли ракета запущена з комплексу Точка-У влучила в житловий будинок в Броварах. Це відбулося під час навчань. Ракета була справною, двічі перевіреною, пройшла сканування перед стрільбою, успішно зійшла з пускової, але вже в повітрі на її борту стався вибух, після чого вона раптово змінила курс й влучила в житловий будинок. Але для того, щоб дійти до таких висновків, довелося зробити купу експертиз. Чи проводилися в нашому випадку професійні експертизи уламків ракети, пускової установки, опитування членів екіпажу? Ні, не проводилися. Принаймні, про експертизу ПУ та опитування членів екіпажу ніхто не чув", - додав військовий оглядач.
У зв'язку з цим виникає запитання, на яких підставах зроблені попередні висновки. Також залишається недослідженим місце падіння ракети, де чітко видно вирву й перевернутий трактор. Як відомо, вирва могла утворитися під час наземного вибуху, а тракторець з причепом перевернутися через ударну хвилю. Однак зенітні ракети так не працюють.
"Так, існують противоракети, які знищують ціль під час безпосереднього контакту завдяки власній кінетичній енергії. Але це не про С-300! Ця ракета спрацьовує безконтактно. Під час наближення до цілі на певну відстань, спрацьовує радіопідривач, який ініціює бойову частину. Відбувається розліт хмари уражаючих елементів. Ця шрапнель уражає повітряну ціль. У результаті відбувається щось подібне до того, що сталося з Боїнгом МН17. Корпус деформується, отримує безліч пробоїн, стає схожим на решето. Літак або ракета вибухає в повітрі й розлітається на шматки. Тобто приблизно такий вигляд отримав би той тракторець, якщо біля нього розірвалася б зенітна ракета. Не було б ніякої вирви, а був би розірваний метал та спалений трактор, який цілком можливо б вибухнув би сам через численні ураження", - пояснив Денис Попович.
Враховуючи вищенаведені факти, наземні об'єкти не можуть стати ціллю для зенітної ракети, та експертна комісія може довести протилежне, якщо питання лежить не технічній, а в політичній площині.
"А в нашому випадку воно лежить саме в політичній площині: ніхто, ані Росія, ані НАТО не хочуть, щоб конфлікт вийшов за межі України й набув глобальних масштабів. Саме через політичні чинники 15 листопада у Польщі трапилося практично неможливе або принаймні доволі спірне явище: зенітна керована ракета, втративши ціль, не підкорилася алгоритму самознищення й впала на територію дружньої нам країни. Причому в останню мить вона набула властивостей крилатої чи балістичної ракети. Тобто замість хмари шрапнелі наша зенітна ракета утворила вирву та ударну хвилю, вбивши людей та перевернувши тракторець з причепом", - резюмував оглядач.
Раніше "Апостроф" повідомляв, чому Захід не бачить "руку Москви" в падінні ракети в Польщі.
