RU  UA  EN

Субота, 2 листопада
  • НБУ:USD 40.95
  • НБУ:EUR 44.25
НБУ:USD  40.95
Світ

Новини

2 листопада

1 листопада

Всі новини

Річниця катастрофи підводного човна "Курськ": хронологія подій і цинічна заява Путіна

Рівно 23 роки тому, 12 серпня 2000 року, у Баренцовому морі затонув російський атомний підводний човен К-141 "Курськ". Під час навчань на її борту пролунала серія вибухів, усі 118 членів екіпажу загинули.

"Апостроф" розповідає хронологію трагедії та спроб російської влади приховати інформацію про інцидент.

Читайте також: Дрони проти кораблів: чи потопить Україна грізний Чорноморський флот РФ

Під час проведення військово-морських навчань Північного флоту підводний човен "Курськ" затонув у Баренцевому морі за 175 кілометрів від Сєвєроморска. У Генпрокуратурі РФ заявили, що "Курськ" затонув внаслідок вибуху навчальної торпеди всередині четвертого торпедного апарату, що спричинив вибух інших торпед, що знаходилися в першому відсіку. Важливо відзначити, що вже через кілька днів після катастрофи, російська влада заявляла, що "з підводним човном встановлений зв'язок та контакт з особовим складом". Показово, що Володимир Путін не перервав свою відпустку та повернувся до обов'язків лише через п'ять днів – 17 серпня. А 8 вересня, відповідаючи на запитання американського журналіста Ларрі Кінга на телеканалі CNN про те, що сталося з підводним човном, з підлою усмішкою Путін відповів "крилатою" фразою: "Вона потонула".

Хроніка трагедії "Курська"

12 серпня 2000 року під час навчань у Баренцевому морі Атомний підводний човен "Курськ" під командуванням капітана першого рангу Геннадія Лячина, знаходився на полігоні бойової підготовки Північного флоту з метою виконання навчальної стрільби торпедами по групі бойових кораблів, не вийшов на зв'язок у встановлений час. О 23:44 в районі, де знаходився підводний човен, був зафіксований вибух.

13 серпня група кораблів на чолі з командувачем Північного флоту адміралом В'ячеславом Поповим вийшла на пошуки "Курська". О 04:51 човен був виявлений на дні на глибині 108 метрів.

14 серпня об 11:00 командування російського флоту зробило першу публічну заяву про те, що підводний човен Курськ "ліг на дно". У заяві ВМФ говорилося, що з підводним човном підтримується радіозв'язок і, що небезпеки для життя екіпажу немає, що через рятувальний апарат Дзвін здійснюється подача палива, кисню та продування систем АПЛ. Пізніше представники флоту заявили, що зв'язок із підводним човном здійснюється лише через перестукування. При огляді човна з підводних апаратів з'ясувалося, що АПЧ встромилася в дно моря під кутом близько 40 градусів і у нього сильно пошкоджена носова частина, а також виведена з ладу рятувальна камера. Головком ВМФ адмірал Володимир Куроєдов зізнався, що сподівань на порятунок людей практично немає.

15 серпня Головний штаб ВМФ офіційно повідомив про початок рятувальної операції. Членів екіпажу Курська планувалося евакуювати за допомогою рятувальних снарядів. У район лиха прибув атомний підводний крейсер "Петро Великий" та ще близько 20 військових кораблів і рятувальних суден. Того дня шторм не дозволив розпочати роботу. Представник штабу Північного флоту Росії повідомив журналістам, що внаслідок перестукування встановлено, що члени екіпажу підводного човна Курськ живі, але невідомо, чи серед них є поранені. Він же заявив, що на борту човна перебуває 103 особи. Пізніше з'ясувалося, що там було 118 людей.

16 серпня при хвилюванні моря близько 2 балів з рятувального судна "Рудницький" спущено глибоководний рятувальний апарат. Усього за ніч було зроблено кілька марних спроб спуститися до човна.

17 серпня до місця трагедії вирушило норвезьке судно Seaway Eagle з глибоководними водолазами на борту та транспортне судно Normand Pioneer з британськими фахівцями та обладнанням, яке вийшло з норвезького порту Тронхейм.

19 серпня в другій половині дня до місця аварії російського підводного човна Курськ прибуло норвезьке судно Normand Pioneer із британським рятувальним міні човном LR5. Почалася нова, міжнародна фаза операції із порятунку екіпажу субмарини.

20 серпня норвезькі водолази обстежили підводний човен щодо пошкоджень та наявності повітряних подушок у кормових відсіках. Норвежцям вдалося розблокувати вентиль аварійно-рятувального люка, проте проникнути на човен не вдалося.

21 серпня вранці норвезьким водолазам вдалося розкрити верхній рятувальний люк 9-го відсіку, але шлюзова камера виявилася порожньою. Близько 13:00 водолази розкрили внутрішній люк у 9-й відсік АПЧ, усередині якого опинилася вода. О 15:27 всередину корпусу підводного човна введена відеокамера, за допомогою якої фахівці спробували визначити стан 7-го та 8-го відсіків АПЛ. О 17 годині начальник штабу Північного флоту віце-адмірал Михайло Моцак офіційно підтвердив факт загибелі екіпажу АПЧ До 141 "Курськ".

Операція з підйому тіл загиблих моряків підводників розпочалася 25 жовтня 2000 року і була завершена 7 листопада 2000 року. Операцію з підйому самого підводного човна з дна Баренцевого моря було розпочато 7 жовтня 2001 року, 10 жовтня завершено її буксирування на Росляковский судноремонтний завод ВМФ РФ. З відсіків "Курська" було вилучено та впізнано 115 зі 118 загиблих підводників.

Для роботи на АПЛ Курськ було сформовано вісім слідчих груп. До складу груп були включені фахівці Північного флоту, представники Московського та Санкт-Петербурзького військових округів. Члени слідчих груп проходили спеціальний психологічний відбір, а також протягом року вивчали будову АПЛ для того, щоб знати, де та які параметри знімати для проведення необхідних експертиз.

27 жовтня 2001 року Генеральний прокурор РФ Володимир Устинов заявив, що візуальний огляд атомоходу дозволяє зробити висновок, що пожежа відбувалася по всьому човну. В епіцентрі температура досягала 8 тисяч градусів за Цельсієм. Повністю водою човен був заповнений "протягом шести семи, максимум, восьми годин". Устинов зазначив, що підводний човен "Курськ" дуже постраждав, всі перетинки міцного корпусу ніби "зрізані як ножем". Однак корпус, який відокремлював 6-й реакторний відсік, залишився непошкодженим, і реактор не постраждав. Не постраждали й 22 крилаті ракети, що знаходяться по бортах підводного човна.

26 липня 2002 року Генеральний прокурор Росії повідомив, що загибель Курська сталася "внаслідок вибуху, центр якого локалізований у місці розташування навчальної торпеди, усередині четвертого торпедного апарату, та подальшого розвитку вибухового процесу в бойових зарядних відділеннях торпед, що знаходилися в першому відсіку АПЛ". Устинов також повідомив, що Генпрокуратура закрила кримінальну справу щодо загибелі "Курська" через відсутність складу злочину.

Раніше "Апостроф" повідомляв, що інформація про зникнення підводного атомного човна "Бєлгород" виявилася хибною і могла зіграти на руку російській пропаганді.

Вас також може зацікавити:

РФ втратила найбільший у світі атомний підводний човен: що сталося

Керував пуском "Калібрів" по Україні: у Краснодарі ліквідовано командира підводного човна

Кілеру не довелося "напружуватися": убитий у Краснодарі топ-окупант сам виклав маршрут пробіжки