19 травня гелікоптер, на борту якого перебував президент Ірану Ібрагім Раїсі та інші офіційні особи, зазнав аварії. 20 травня офіційно оголосили, що президент Ірану загинув від аварії.
"Апостроф" з посиланням на NV розкаже про деякі аспекти з біографії політика.
Читайте також: Рятувальники знайшли вертоліт президента Ірану: перші кадри з місця катастрофи
20 травня віцепрезидент Ірану Мохсен Мансурі підтвердив загибель президента Раїсі під час аварії вертольота. Про це також оголосили по телебаченню та радіо. З огляду на це варто згадати, яку політику, зокрема у питанні партнерства з Росією, вів Ібрагім Раїсі.
Масові страти
Варто нагадати, що Раїсі вважають одним із чотирьох осіб, причетних до масових страт іранських політв'язнів, які розпочалися 19 липня 1988 року і тривали близько п’яти місяців. Більшість страчених були прихильниками Народних моджахедів Ірану, серед жертв були й представники інших лівих партій.
За даними Amnesty International, "тисячі політичних дисидентів систематично піддавалися насильницькому зникненню в іранських місцях ув’язнення по всій країні та страчувалися позасудово згідно з наказом, виданим верховним лідером Ірану та реалізованим у в’язницях країни. Багато з тих, хто був вбитий, зазнали тортур та іншого жорстокого, нелюдського або принижуючого гідність поводження чи покарання". Точна кількість страчених досі не визначена.
AP пише, що у 2019 році Раїсі потрапив під санкції США через його причетність до масових страт.
Президентські вибори
Раїсі вперше балотувався на посаду президента Ірану у 2017 році – його кандидатуру висунув Народний фронт Сил ісламської революції (JAMNA). Хоча консервативний кандидат Мохаммад Багер Галібаф зняв свою кандидатуру на користь Раїсі, той тоді програв вибори Хасану Роухані, отримавши 38,30% голосів. Раїсі не привітав Роухані з перемогою та намагався оскаржити результати голосування.
Перемогу Раїсі здобув лише на наступних президентських виборах у 2021 році. Під час передвиборчої кампанії він пообіцяв боротися з бідністю та корупцією, а також збудувати 4 мільйони нових будинків за чотири роки.
Політика стосовно Ізраїлю
У квітні 2022 року президент Ірану Раїсі попередив, що Ізраїль стане ціллю іранських військових сил, у разі будь-якої агресії проти Ірану.
У 2023 році, на тлі нападу ХАМАС на Ізраїль, Раїсі обвинуватив Ізраїль у геноциді палестинців в Газі, зазначивши, що Ізраїль діяв з підтримки США та деяких європейських країн. Після атаки на іранське консульство в Сирії 1 квітня 2024 року, за яку Іран звинувачує Ізраїль, 13 квітня Іран розпочав масовану атаку, запустивши сотні дронів і ракет на Ізраїль.
16 квітня Раїсі попередив, що будь-які “найменші дії" Ізраїлю на атаку ночі з 14 на 15 квітня зустріне "болючу відповідь".
Стосунки з Росією
Після початку повномасштабного вторгнення президент Ірану Раїсі зателефонував російському диктатору володимиру путіну, щоб висловити йому підтримку. Тоді він зазначив, що "розширення НАТО є серйозною загрозою стабільності та безпеці незалежних країн у різних регіонах", та висловив сподівання, що поточні події сприятимуть благу країн та регіону.
Державні ЗМІ Ірану, слідуючи кремлівській риториці, уникали термінів "війна" чи "вторгнення", замість цього називаючи дії Росії "спеціальною воєнною операцією".
Протягом двох років конфлікту між Іраном та Росією розвинулося міцне військове співробітництво. Іран налагодив постачання ударних дронів "Shahed" Росії та допоміг налагодити їх виробництво на російській території.
Статева сегрегація
Раїсі був відомий своїми твердими консервативними поглядами у політиці Ірану, зокрема він активно адвокатував за статеву сегрегацію. У 2014 році він висловлював підтримку рішенню про сегрегацію у міському управлінні Тегерана, вважаючи, що це гарний крок, тому що більшість жінок краще виконують роботу в абсолютно невимушеній атмосфері.
Раїсі також був прихильником ісламізації університетів і цензури західних культурних впливів.
Придушення протестів
У вересні 2022 року, після смерті Махси Аміні, яка була затримана іранською "поліцією моралі" за носіння хіджабу не за правилами і пізніше побита, по всьому Ірану спалахнули масштабні протести. У відповідь Раїсі закликав до жорстоких заходів проти тих, хто, на його думку, загрожує національній безпеці. Під час цих протестів загинуло декілька десятків людей, а десятки тисяч були затримані.
Іранська влада застосувала репресії для придушення протестів. У лютому 2023 року більшість затриманих під час акцій було помилувано, проте декількох людей стратили, звинувативши їх у вбивстві правоохоронців. Тоді Amnesty International критикувала судові процеси над ними як несправедливі, зазначаючи, що вироки базувались на зізнаннях, отриманих під тортурами.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, чим завершаться ракетні "обміни" між Ізраїлем та Іраном.
- Вас також може зацікавити:
Президента Ірану й досі шукають: відео рятувальників
Іранців закликали молитися: життя президента країни "під загрозою"
Президент Ірану загинув: ЗМІ з'ясували подробиці авіакатастрофи
