Більшість громадян Польщі вважають, що саме Україна несе відповідальність за загострення відносин між Варшавою та Києвом.
Про це свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою агенцією SW Research для видання RP.pl.
Респондентам поставили запитання про те, хто, на їхню думку, є відповідальним за ескалацію конфлікту між Польщею та Україною. Згідно з даними дослідження, 46,6% опитаних поклали провину на Україну.
Читайте також: Польща розсекретить дані про всю військову допомогу Україні після заяв про таємну передачу ракет до Patriot
Натомість лише 12,7% респондентів вважають відповідальною Польщу. Ще 25,4% учасників опитування зазначили, що за ескалацію несуть відповідальність обидві сторони.
Не визначилися з думкою 11,4% опитаних, а 4% громадян узагалі не чули про цей конфлікт.
Віцепрезидент правління SW Research Пйотр Зімольжак деталізував демографічні показники дослідження.
"Чоловіки (54%) набагато частіше сприймають Україну як сторону, яка несе основну відповідальність за конфлікт, ніж жінки (39%). Цю думку також поділяють понад половина респондентів з доходом від 5001 до 7000 злотих нетто (51%), а також майже шість із десяти респондентів з міст з населенням від 200 тисяч до 499 тисяч осіб", — прокоментував Зімольжак.
Дослідження проводилося серед користувачів онлайн-платформи SW Panel у період з 30 червня по 1 липня 2026 року. Загалом аналіз охопив вибірку з 800 інтернет-користувачів віком від 18 років.
Створення Українського національного пантеону: як реагує Польща
28 червня президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду законопроєкт про Український національний пантеон.
Як писало Onet, в уряді Польщі посилилось переконання, що Зеленський загострює конфлікт після оголошення рішення щодо наміру створити Український національний пантеон.
Головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа опублікував список із 17 діячів українсько-польської історії, яких можна було б включити до польсько-українського національного пантеону. Він зазначив, що це пропозиція для Зеленського, який хоче створити Національний пантеон.
Водночас 1 липня Onet писало, що уряд Польщі наразі не планує різких дій у відповідь на заяву Зеленського про створення Українського національного пантеону. Там очікують остаточного оформлення проєкту та списку імен.
Того ж дня у Канцелярії Президента Республіки Польща висловили невдоволення ініціативою України щодо створення Національного пантеону. У відомстві вважають це рішення черговим кроком до загострення відносин між країнами, пов’язуючи його з попередніми діями української влади у сфері історичної пам’яті.
1 липня Верховна Рада в цілому ухвалила закон про створення Українського національного пантеону. За нього проголосували 287 народних депутатів.
Як відомо, літаки-винищувачі МіГ-29, які Польща планувала передати Україні в обмін на дронові технології, будуть поетапно виведені зі служби, адже угода не набула чинності.
3 липня голова Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький виступив з критикою рішення Верховної Ради про створення Українського національного пантеону. Під час свого виступу в Сеймі він назвав західні області України Східною Малопольщею та негативно висловився щодо вшанування пам'яті Степана Бандери та бійців УПА.
Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час робочої поїздки до Варшави провів зустріч зі своїм польським колегою Радославом Сікорським. За результатами переговорів він отримав запевнення, що Польща й надалі непохитно підтримуватиме Україну у зміцненні обороноздатності.
4 липня Кабінет міністрів затвердив постанову, яка передбачає розташування Українського національного пантеону на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
