Кабінет міністрів затвердив постанову, яка передбачає розташування Українського національного пантеону на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
Про це повідомив Український інститут національної пам'яті.
Відповідний документ підготували фахівці УІНП як наступний етап у втіленні проєкту зі створення цього меморіального комплексу. Ухвалене рішення покладає на інститут обов'язки з формування концепції та структури пантеону, забезпечення науково-методичного супроводу його організації, визначення форматів меморіалізації, а також проведення експертних та відкритих суспільних дискусій з пов'язаних питань.
Окрім цього, УІНП спільно з Міністерством закордонних справ доручили організувати перевірку даних щодо борців за незалежність України та інших діячів, які суттєво вплинули на розвиток національної ідентичності та свідомості громадян, а також їхніх родичів, котрі наразі поховані за межами держави і перепоховання яких доцільно провести на території майбутнього комплексу.
Зі свого боку Міністерство культури має визначити конкретне місце розміщення об'єкта, зважаючи на обмеження щодо користування земельними ділянками, норми захисту культурної спадщини та міжнародні зобов'язання держави.
Також відомство зобов'язане організувати архітектурний конкурс на визначення найкращого проєкту за участю посадовців, місцевого самоврядування, громадських організацій, релігійних спільнот, істориків, архітекторів та мистецтвознавців.
Фінансування процесів побудови, облаштування, утримання та подальшої діяльності об'єкта у структурі Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" відбуватиметься за рахунок коштів державного бюджету та з інших не заборонених законом джерел.
Контекст
28 червня президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду законопроєкт про Український національний пантеон.
Як писало Onet, в уряді Польщі посилилось переконання, що Зеленський загострює конфлікт після оголошення рішення щодо наміру створити Український національний пантеон.
Головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа опублікував список із 17 діячів українсько-польської історії, яких можна було б включити до польсько-українського національного пантеону. Він зазначив, що це пропозиція для Зеленського, який хоче створити Національний пантеон.
Водночас 1 липня Onet писало, що уряд Польщі наразі не планує різких дій у відповідь на заяву Зеленського про створення Українського національного пантеону. Там очікують остаточного оформлення проєкту та списку імен.
Того ж дня у Канцелярії Президента Республіки Польща висловили невдоволення ініціативою України щодо створення Національного пантеону. У відомстві вважають це рішення черговим кроком до загострення відносин між країнами, пов’язуючи його з попередніми діями української влади у сфері історичної пам’яті.
1 липня Верховна Рада в цілому ухвалила закон про створення Українського національного пантеону. За нього проголосували 287 народних депутатів.
Як відомо, літаки-винищувачі МіГ-29, які Польща планувала передати Україні в обмін на дронові технології, будуть поетапно виведені зі служби, адже угода не набула чинності.
3 липня голова Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький виступив з критикою рішення Верховної Ради про створення Українського національного пантеону. Під час свого виступу в Сеймі він назвав західні області України Східною Малопольщею та негативно висловився щодо вшанування пам'яті Степана Бандери та бійців УПА.
Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час робочої поїздки до Варшави провів зустріч зі своїм польським колегою Радославом Сікорським. За результатами переговорів він отримав запевнення, що Польща й надалі непохитно підтримуватиме Україну у зміцненні обороноздатності.
