Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Велика Британія виступили зі спільною заявою у відповідь на анонсоване президентом США Дональдом Трампом запровадження десятивідсоткових мит.
Текст звернення було оприлюднено на офіційних ресурсах країн-членів Альянсу, зокрема на сайті уряду Німеччини.
Європейські союзники підкреслили, що подібні дії з боку США підривають трансатлантичні відносини та створюють небезпеку подальшої ескалації ситуації.
У заяві наголошується, що країни діятимуть єдино та скоординовано для захисту власного суверенітету. Підписанти окремо зауважили, що їхня участь у данських навчаннях "Арктична витривалість" спрямована виключно на зміцнення безпеки в Арктиці та не становить загрози для жодної сторони. Таким чином союзники відповіли на претензії американського президента, які виникли на тлі його політики щодо Гренландії.
Також вісім держав висловили повну солідарність із Королівством Данія та народом Гренландії. Вони підтвердили свою готовність до подальшого діалогу, проте наголосили, що він має ґрунтуватися на принципах територіальної цілісності та поваги до суверенітету всіх учасників процесу.
Що передувало
5 січня Данія закликала Трампа припинити "погрози" щодо Гренландії, США не мають права анексувати жодну з країн Данського королівства.
Наступного дня, 6 січня, заступник глави адміністрації Білого дому Стівен Міллер заявив, що Гренландія має увійти до складу США.
Глава уряду Данії Метте Фредеріксен виступила із заявою, у якій попередила про загрозу розпаду Північноатлантичного альянсу та руйнування післявоєнного світового порядку у разі агресивних дій США щодо Гренландії. Занепокоєння Копенгагена посилилося після військового втручання Сполучених Штатів у Венесуелу та повторних претензій Трампа на арктичний острів, який є автономною частиною Данського Королівства.
Міністерство оборони Данії підтвердило чинність королівського указу 1952 року, який зобов'язує національні збройні сили негайно вступати в бій у разі нападу на територію країни.
Держсекретар США Марко Рубіо під час брифінгу в Конгресі заявив, що адміністрація Дональда Трампа має на меті викупити Гренландію у Данії, а не здійснювати військове вторгнення. У США на рівні чиновників обговорювали ідею одноразових грошових виплат мешканцям Гренландії з метою схилити їх до відокремлення від Данії та можливого приєднання до Сполучених Штатів.
9 січня Трамп припустив, що Америці, ймовірно, доведеться зробити вибір між збереженням НАТО та встановленням контролю над Гренландією.
Уряд Гренландії 12 січня оголосив про намір посилити заходи з оборони території у рамках НАТО та відмовився від ідей президента США Дональда Трампа щодо можливого придбання острова.
13 січня у США ініціювали розгляд законодавчого акта, що передбачає приєднання Гренландії до складу Сполучених Штатів із подальшим наданням їй статусу штату. Автор документа обґрунтовує необхідність такого кроку зміцненням національної безпеки в Арктичному регіоні та протидією впливу Росії та Китаю.
15 січня стало відомо, що Німеччина, Велика Британія, Швеція, Норвегія та Франція розпочинають розгортання військових підрозділів у Гренландії.
17 січня Трамп оголосив про введення торговельних мит на товари та продукти з Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів та Фінляндії. Причиною стала підтримка цими державами територіальної цілісності Данії та присутність їхніх військових у Гренландії.
Заяви Трампа про намір запровадити нові торговельні мита щодо союзників по НАТО, які не підтримують ідею переходу Гренландії під контроль Сполучених Штатів, викликали гостру критику в Європі.
18 січня розвідувальна група Бундесверу у складі 15 військовослужбовців під командуванням адмірала Стефана Паулі раптово залишила Гренландію.
