8 червня в Києві відбулася конференція «Освіта нової України 2.0» для старшокласників та абітурієнтів, під час якої урядовці, представники бізнесу та освітяни розглянули головне питання: як утримати молодь в Україні та дати їй тут реальні кар’єрні перспективи. Організаторами конференції виступили Офіс Президента, Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту та Міністерство освіти і науки.
За словами прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, цього року в українських університетах навчається понад 340 тисяч студентів — це на 42 тисячі більше, ніж торік. Оскільки в Уряді оцінюють збитки від російської агресії в межах близько $600 млрд, це означає, що попит на інженерів, економістів, медиків, айтішників та управлінців зростатиме в рази в ході повоєнної відбудови країни.
Як зауважили на конференції, ринок праці України вже не перший рік відчуває нестачу людей: вакансій більше, ніж готових кандидатів. І конкуренція за молодих фахівців стає дедалі жорсткішою — не лише між українськими компаніями, а й із закордонними роботодавцями. Тож бізнес уже відреагував і почав перебудовувати систему роботи з молоддю.
Так, у Райффайзен Банку розповіли, що будують цілу освітню екосистему: співпрацюють приблизно з 30 університетами, проводять воркшопи і навіть залучають своїх фахівців до викладання.
За словами заступниці голови правління банку Оксани Шевченко, в межах програми Raif Campus студенти можуть пів року працювати в банку на повноцінних умовах — з доступами, технікою і наставником.
«Молодий фахівець в Україні за 3–4 роки може отримати досвід, який у Європі накопичується за десять», — зазначає вона.
В українській інвестиційній групі BGV розповіли, що роблять ставку на поєднання освіти і фінансової підтримки. Компанія запустила стипендіальну програму разом із “Житомирською політехнікою”: студенти отримують додаткові 7 тисяч гривень щомісяця до державної стипендії, а на розвиток стартапів можуть залучити до 3 тисяч євро.
Керуючий директор напряму освіти, науки та інновацій BGV Віктор Євдокимов наголосив: короткі курси, звісно, дають швидкий старт, але без університетської бази довго не «виїдеш».
«Через 2–3 роки без фундаментальної освіти кар’єра просто зупиняється», — наголошує він.
В мережі ОККО розповіли, що готові брати студентів уже з першого курсу — у компанії понад 130 різних спеціальностей, а більшість керівних позицій закривають «власними» кадрами після внутрішніх програм.
HR-директорка мережі Євгенія Кузьмінська розповіла, що для студентів вже запустили безкоштовні кар’єрні консультації, щоб допомогти розібратися з першим вибором.
У Sens Bank вимоги жорсткіші, адже без вищої освіти в банківську сферу не потрапити. Але там знайшли спосіб для залучення нових кадрів — запустили дуальну освіту, коли студент одночасно і вчиться, і працює.
«Так молодь ще під час навчання розуміє, чи це її сфера», — пояснила директорка з управління персоналом банку Олена Велика.
Окремо на конференції говорили і про те, що рішення про майбутню професію часто доводиться приймати занадто пізно.
Засновниця освітнього холдингу А+ Іванна Ніконова розповіла про нові навчальні заклади — архітектурно-інженерний колегіум і STEM School, де учні з перших класів працюють над практичними проєктами. Так школярам не треба чекати закінчення 11 класу, щоб обрати напрям, а можна пробувати себе значно раніше.
Форум завершився спільним месседжем від держави та бізнесу: дефіцит кадрів і масштабна відбудова створюють в Україні унікальне вікно можливостей для молодих фахівців. Але скористатися ним можна лише за однієї умови — якщо ця молодь залишиться тут і почне будувати кар’єру в Україні.
