РУС. | УКР.

Неділя, 19 лютого
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
26.99
Політика

Глухий кут або новий шанс: з чим доведеться зіткнутися Україні у 2017 році

У зовнішній політиці Києву буде непросто

У зовнішній політиці Києву буде непросто Україна входить в площину більш прагматичних та політично ангажованих відносин із Заходом у 2017 році Фото: European Union

Після не самого простого для української дипломатії 2016 року Київ чекає не менш складний 2017-й. Багато політичні завдання на зовнішньополітичному фронті нікуди не поділися. Та ще й стануть більш складними з погіршенням кон'юнктури. В ряді важливих європейських країн в наступному році пройдуть вибори, і великі шанси опинитися у владі мають праві популістські сили. У США в повноваження вступить Дональд Трамп, який неодноразово закликав до американо-російського примирення. В умовах, коли в питанні врегулювання конфлікту на Донбасі прогресу не видно, це не може не викликати в Києві занепокоєння. Вірно і те, що труднощі створюють можливості. Сподіваємося, що в 2017 році українські політики і дипломати скористаються цими можливостями в повній мірі.

Відносини України з ЄС

У 2016 році одні з головних завдань, якщо судити по пріоритизації, не були досягнуті: Україна, незважаючи на запевнення Петра Порошенка і європейських чиновників, так і не отримала безвізовий режим, не була завершена ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Обидва ці питання, схоже, залишаться в підвішеному стані до весни 2017-го. Принаймні, впевненість в тому, що остаточне рішення про візову лібералізацію буде прийнято саме навесні, висловив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Жан-Клод Юнкер, глава Єврокомісії, нещодавно озвучив граничні терміни в кілька тижнів.

Не більше ясності і те, як і коли проголосує парламент Нідерландів. Парламентарі цієї країни повинні ратифікувати Угоду про асоціацію (УА) України і ЄС, після того, як на саміті в Брюсселі європейські країни погодилися з вимогами Гааги, прийнявши пояснює СА документ. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте висловлював невпевненість, що відповідний законопроект схвалять до виборів в нижню палату нідерландського парламенту, які мають відбутися 15 березня. Заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль вважає, що в Сенат, тобто вищу палату парламенту, документ для голосування представлять вже після обрання складу Палати представників. На виборах, до речі, великі шанси прийти до влади мають сили, які виступали проти ратифікації УА. В першу чергу — Партія свободи Герта Вілдерса

"Ці питання (безвізового режиму і СА, - "Апостроф") вже перейшли в політичну площину прийняття рішень у ЄС та Нідерландах, — сказав "Апострофу" Тарас Качка, автор тексту УА і уповноважений у справах підприємництва при Державній фіскальній службі. — Що стосується ЄС, то він чітко позначив своє зобов'язання скасувати візовий режим, що всі умови виконані. Для нас головний виклик — працювати, заохочувати рішення політичних неузгодженостей між інститутами ЄС. Те ж стосується і Нідерландів, оскільки цей рік був складним, але завершується конструктивно, адже Нідерланди прийняли рішення ратифікувати Угоду. Ризики існують, і потрібні принаймні два голосування в нижній і верхній палатах нідерландського парламенту. Відповідно, у першому кварталі ми будемо активно спостерігати, як розвивається ситуація в Брюсселі за безвизу і у Гаазі — за Угодою".

На думку Качки, результат двох цих процесів буде знаковим, оскільки це не тільки питання міжнародних відносин, але й ефективності політики, яку проводять європейські партнери України. Він вважає, що в українсько-європейських відносинах на перше місце виходять держави-члени. "Це виклик, але не проблема або загроза", — упевнений Качка.

Він додає, що Київ входить у площину більш прагматичних і політично ангажованих відносин: "Наша зовнішня політика повинна змінювати інструментарій, але порядок залишається та ж". Перешкодять внутрішні зміни в країнах ЄС прогресу в українсько-європейських відносинах, залежить саме від ефективності роботи Києва, адже працювати можна і з менш дружніми Україні силами.

У цьому Качка бачить і інший суттєвий позитив: Євросоюз показує свої інтереси, а не сліпо слідує консолідованої політики. Україна просто зобов'язана вміти розвивати двосторонні відносини з кожною окремо взятою країною і добиватися консенсусу. "Це і буде визначати успішність або неуспішність нашої зовнішньої політики в наступні декілька років", — підкреслює експерт-міжнародник.

Крім Нідерландів, вибори пройдуть і в таких важливих країнах, як Франція і Німеччина. Французи обиратимуть президента в квітні-травні і парламенту в червні, а німці — склад Бундестагу в серпні-жовтні. 12 лютого Федеральні збори Німеччини призначить нового президента ФРН. У Франції головним претендентом на перемогу вважається представник партії "Республіканці" Франсуа Фійон, який неодноразово виступав за співпрацю з Росією в Сирії і зняття антиросійських санкцій.

"В Європі будуть продовжуватися ті ж тенденції, що в 2016 році; в основному, на жаль, для нас негативні, — сказав "Апострофу" екс-міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. — Загостриться міграційний криза, висока ймовірність приходу до влади у Франції і Німеччині урядів, які будуть проводити політику, спрямовану на вирішення внутрішніх проблем — всередині країн і в ЄС — за рахунок скорочення зовнішніх зобов'язань. Україна залишиться з обмеженою підтримкою ззовні і з набагато більш гострою критикою внутрішньоукраїнських процесів".

На думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Євгенія Ярошенко, відносини України з ЄС в 2017-му стануть ще менш інтенсивними, оскільки саме на цей рік, ймовірно, припаде пік системної кризи в Євросоюзі. "Саме в Нідерландах і Франції є високий і реальний ризик, що до влади прийдуть ультраправі сили і з'явиться загроза, відповідно, Nexit'а і Frexit'a", — сказав він у коментарі "Апострофу", нагадавши, що повинні розпочатися офіційні переговори між ЄС і Лондоном про вихід Великобританії з ЄС.

Українське питання в таких умовах, звичайно, не може бути першочерговим. Результати виборів також можуть позначитися на діалозі з врегулювання конфлікту на Донбасі. Хоча б тому, що Франсуа Олланд, який підтримував лінію Ангели Меркель і обіймав, як вважає Ярошенко, найбільш проукраїнську позицію серед усіх нинішніх французьких політиків, вже не буде представляти Францію в "нормандської четвірці". Міжнародник побоюється, що ближче до середини 2017-го буде все частіше підніматися питання про пом'якшення санкцій.

Може в подальшому змінюватися і ставлення до ЄС в українському суспільстві — в першу чергу із-за затягування скасування віз для українців.

Мало оптимізму з приводу української зовнішньої політики на європейському напрямку відчуває Микола Капітоненко, директор Центру досліджень міжнародних відносин: "Враховуючи те, що ключові проблеми слабкості української держави практично не вирішуються, доцільно вважати кожен наступний рік більш складним, ніж попередній. І в 2017 році, і далі нам краще керуватися реалістичними постулатами і виходити з того, що міжнародна обстановка навколо України буде ускладнюватися. Найважчі часи наступають на фронті європейської інтеграції, де доведеться платити за наївність і романтизм розчаруванням і пошуком пояснень. Ганяючись за безвизом, ми упустили момент, коли стратегічне бачення майбутнього Європи стало іншим. Є всі шанси, що Угода про асоціацію стане кроком до майбутнього членства, а кінцевою зупинкою наших європейських устремлінь на довгі роки".

Про це ж говорить екс-спікер МЗС Олег Волошин: надання безвізового режиму та ратифікація УА дозволять українському керівництву отримати якісь перемоги. Але це і буде "глухим кутом євроінтеграції", тому що більше Євросоюз Україні запропонувати не готовий.

"Україна втратила щонайменше останні три роки в плані розвитку тих альтернатив, на який спрямовують свої зусилля ЄС і інші країни: це розвиток відносин з Китаєм, Індією, країнами Південно-Східної Азії, Близького Сходу — все це ігнорувалася, і потрібно терміново переорієнтувати, принаймні, значну частину ресурсів саме на цей напрямок", — переконаний колишній міністр Грищенко.

Україна, незважаючи на запевнення Петра Порошенка і європейських чиновників, так і не отримала безвізовий режим у 2016 році

Фото: EPA/UPG, European Union

Зробити Трампу пропозицію

У випадку з Дональдом Трампом, каже Тарас Качка, в минулому віце-президент Американської торговельної палати, експертна думка не може бути досить переконливим, адже більшість експертів прогнозували перемогу на виборах Хілларі Клінтон. Є великий ризик непередбачуваності в поведінці майбутнього американського президента.

"Як мені здається, більше потрібно орієнтуватися не на тези Трампа про стосунки з Росією, а на стиль управління, який базується на домовленостях керівних осіб. Це не традиційна політика, реалізована в США і ЄС, з великою кількістю аналітичної роботи та зважуванням ризиків. Тому Україні потрібно знайти голос, рівний голосу Трампа", — вважає Качка. І хоча Україна дійсно може побоюватися Трампа, Конгрес і Республіканська партія традиційно доброзичливі до України.

На думку Костянтина Грищенка, ми можемо тільки здогадуватися, як політика Трампа вплине на ті чи інші сфери українських національних інтересів: "Наскільки і що саме буде представляти загрозу або дозволяти сподіватися на нові можливості — зараз не ясно".

Вже було багато написано і сказано про ймовірну "великої угоди" між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, її обрисах та ймовірної ролі екс-держсекретаря США Генрі Кіссінджера. Фахівці, дипломати по-різному оцінюють ймовірність домовленостей між Вашингтоном і Москвою, але погоджуються, що Києву не варто боятися, що США повністю "здадуть" Україну.

"Для США України була, є і буде залишатися важливою країною, — сказав "Апострофу" Волошин. — Якщо говорити про умовну "здачі" України, то такі категорії в міжнародних відносинах взагалі смішні. Ліквідація незалежності України і повне підпорядкування її Росії навіть обговорюватися не можуть. Інша справа, що Трамп у відносинах з Україною буде виходити з ключових своїх завдань. А йому необхідно спрямувати всі сили на стримування Китаю, що вимагає нехай ситуативного, але все одно взаємодії з Росією. Інтерес Трампа — відірвати Росію як сировинний придаток від Китаю. У зв'язку з цим Україна — просто незручне перешкоду на шляху до цього розуміння".

Волошин впевнений, що американці, якщо б могли, взагалі відклали б тему України в бік і не обговорювали її з Путіним. Але, на жаль для Трампа, сама Росія буде піднімати це питання, тому що будь-яка прозахідна влада в Україні без підтримки Заходу "нестійка". І після того, як Вашингтон і Москва домовляться (а про такий намір буде свідчити призначення держсекретарем США Рекса Тіллерсона), передбачає Волошин, якщо в Україні не зміниться влада, країна опиниться без підтримки Заходу, кредитів МВФ і в ізоляції, як Ізраїль, але без ресурсів, якими він володіє.

Тарас Качка вважає, що в сучасному світі угоди по переділу впливу на рівні двох персон, як в часи протистояння США і СРСР, просто неможливі. Завдання України — наполягати на своїх інтересах, пояснювати їх логіку, працюючи на випередження, а не чекати результату домовленостей та прихильності до України. В кишені у України є вагомі аргументи, адже її випадок стосується і функціонування міжнародного права, міжнародних інститутів, глобальної безпеки.

Ярошенко вважає, що з високою часткою ймовірності Трамп скоротить фінансову допомогу Україні і постачання нелетальних озброєнь. Правда, Україна може зацікавити американського президента, зробивши вигідну пропозицію, від якого Трамп як бізнесмен не зможе відмовитися. Це може стосуватися і так званої вітрини реформ в Україні, що підвищить інвестиційну привабливість, і співпраці в сфері озброєнь.

Від себе Ярошенко додає, що ймовірність геополітичного змови Путіна і Трампа існує, але вона не надто висока. І така угода в будь-якому випадку не вирішить американо-російські протиріччя. Ну і Україна з нинішньою владою навряд чи стане підлаштовуватися під компроміс, якщо його досягнутий президенти США і РФ.

Експерт Микола Капітоненко вважає, що взаємодіяти з Трампом Україні буде складно, оскільки люди з наступної адміністрації розуміють мову прагматизму і конструктивних рішень, з чим у представників України "найбільші проблеми". "Будувати політику щодо США на гаслах і вимогах погано виходило і в часи Барака Обами. З Дональдом Трампом такий підхід не буде працювати взагалі", — пояснив експерт.

Розвиває цю тезу Олег Волошин: він упевнений, що Трамп не буде відчувати себе чимось зобов'язаним української влади, яка викликає у Вашингтоні зубовний скрегіт" в питаннях корупції, якості реформ, інвестклімату і Мінських угод. До того ж команда президента України демонструвала очевидну підтримку Хілларі Клінтон, закликаючи представників діаспори голосувати за неї. Тобто українська президентська адміністрація, вважає колишній речник МЗС, почне свій діалог з наступною командою Білого дому навіть не з нуля, а "з мінусовою точки".

На думку експертів, поки що можна тільки здогадуватися, як політика Трампа вплине на ті чи інші сфери українських національних інтересів Фото: EPA/UPG

Буде прагматизація у відносинах з РФ

Зате українсько-російські відносини в 2017 році навряд чи зазнають суттєвих змін. На думку Євгена Ярошенко, вони можуть відбутися в тому випадку, якщо парламентська коаліція в Україні розвалиться і в результаті дострокових виборів до влади прийде "Опозиційний блок" чи "Батьківщина". Приклад відновлення економічних відносин Грузії з Росією після війни 2008 року навряд чи може бути показовим, оскільки запит на нормалізацію в грузинському суспільстві був значно вище, ніж зараз в Україні — Українська держава вже пережила найважчий шок від падіння товарообігу. Крім того, війна на Донбасі забрала значно більше життів, ніж російсько-грузинська.

Капітоненко серед пріоритетів на наступний рік називає вироблення стратегічних підходів до управління конфліктами на Донбасі і в питанні Криму. Криза у відносинах з РФ, вважає він, тільки поглибиться, і для України визначальним буде вміння мінімізувати ризики і втрати.

На думку Костянтина Грищенка, Києву необхідно визначитися, чого саме, за рахунок яких ресурсів і якої міжнародної підтримки він хоче домогтися від Росії.

Тарас Качка переконаний, що змінювати політику щодо РФ в нинішніх умовах Києву не потрібно: "Поки не будуть вирішені базові питання безпеки щодо Донбасу і Криму, будь прагматика неможлива. Тренд, який був заданий у відносинах з РФ, — це доведення, що РФ не є цивілізованою країною в розумінні міжнародного права. Ця політика вимагає терпіння і системної роботи, в тому числі в міжнародних організаціях та судах".

Співробітництво з НАТО

Зайвим буде пояснювати, чому Україна у найближчі роки не стане членом НАТО. Тому Києву, на думку Миколи Капітоненка, слід відкинути мрії про членство і зосередитися на практичних аспектах співпраці з Альянсом, реалістично оцінити свою регіональну роль. Це, на його думку, завдання-мінімум на наступний рік.

"Якщо у нас дотепер, майже рік, немає представника при НАТО, про що можна говорити?" — запитує Костянтин Грищенко. Він вважає, що політики України щодо Альянсу немає як такої.

НАТО, каже Тарас Качка, — найбільш дієвий механізм розвитку навичок у сфері безпекової. Тому організація ще довго буде дуже важливим партнером Києва. Більш того, в умовах агресивного поводження РФ значимість НАТО для багатьох європейських країн зростає, що важливо і для України. І заяви Трампа про НАТО більше стосуються рішень не найближчих років, а принаймні середньострокової дискусії про політику безпеки. Україна, що стала жертвою "гібридної війни" Росії, може бути активним учасником дискусії про модернізацію системи безпеки. Про те ж говорить і Ярошенко: "Цінність України для НАТО суттєво зросла".

"Для нас це, знову ж таки, виклик, який перетворюється на шанс. Скористаємося ми ним — головне питання", — підсумував Качка.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Олександр Моцик: У Росії бояться, що після успіху України Майдан може прийти до Москви

Представитель Украины в политической подгруппе Александр Моцик рассказал о процессе Минских переговорах и на каких партнеров следует полагаться Украине

Спеціаліст з вирішення конфліктів Антьє Герберг: З виборами на Донбасі потрібно зачекати 10 років

Экс-советник ООН по вопросам посредничества в решении конфликтов в интервью "Апострофу" рассказала о дееспособности Минских договоренностей, какие перспективы решения конфликта на Донбассе, и почему нельзя сейчас проводить там выборы.

Німецька зрада і відповідь по-українськи: чим закінчиться криза в українсько-німецьких відносинах

​​Заявления Эрнста Райхеля посла Германии в Украине о выборах на Донбассе вызвало бурную реакцию, в том числе в Верховной Раде и МИД Украины.

Новости партнеров

Загрузка...