РУС. | УКР.

Середа, 22 лютого
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
27.04
Світ

Професія - волонтер

Штефан Майстер: Заходу вигідно заморозити конфлікт на Донбасі

Німецький експерт не бачить поки рішення кризи в Східній Україні

Німецький експерт не бачить поки рішення кризи в Східній Україні Німецький політолог, керівник програм Східної Європи та Центральної Азії в Німецькій раді зовнішньої політики Штефан Майстер Фото: The Finnish Institute of International Affairs

fiia.fi

Світ зараз знаходиться в фазі серйозної турбулентності – гібридна війна в Україні, гуманітарна катастрофа в Сирії, відцентрові рухи всередині Європейського Союзу, обрання Дональда Трампа президентом США, прийдешні парламентські вибори в Німеччині, Нідерландах та президента в Франції, де до влади можуть прийти євроскептики.

"Апостроф" намагався отримати прямі відповіді на питання, як це все може відобразитися на Україні та що її може чекати в разі розгортання негативних сценаріїв. Цього разу ми спілкувалися з головою програми для Східної Європи, Росії та Центральної Азії в Німецькій раді зовнішньої політики ШТЕФАНОМ МАЙСТЕРОМ.

Експерт розповів про своє бачення вирішення конфлікту на Донбасі, про можливе зменшення підтримки з боку США, впливовість російської пропаганди в його країні, ймовірність загострення ситуації в Прибалтиці, готовність НАТО до російських провокацій та зростаючі на континенті антиєвропейські настрої.

- В Україні це вже стало мемом, коли президент Порошенко вчергове обіцяє безвіз. Здається, країна виконала вже всі вимоги ЄС, але Брюссель затягує дату надання з різних причин. Як ви думаєте, чому так відбувається?

- Зрозуміло, що для України – це питання підтримки від ЄС та підтвердження того, що вона рухається європейським шляхом і отримує важливі сигнали від Брюсселю. Якщо цього не станеться найближчим часом, то розчарованість від дій ЄС лише наростатиме, відповідно, й зменшиться підтримка європейської інтеграції.

Україна дійсно виконала всі зобов’язання, і ЄС мав би фіналізувати лібералізацію візового режиму, як і було оголошено ще в листопаді 2016 року. Але ця проблема має часткове відношення до України. Головна причина – криза всередині європейського клубу, як результат великого потоку іммігрантів минулого року. Тому серед країн-членів немає великого бажання надавати безвізовий режим такій великій країні, як Україна. Зростаючий тиск від популістських рухів теж додає проблем. Міграція – це дуже чутлива тема. І останнє - це те, що деякі країни хочуть побачити більшого прогресу в боротьбі з корупцією, тому вони поки і блокують це рішення по наданню безвізового режиму. Вони засмучені тим, що президент не робить достатньо для підтримки роботи антикорупційних органів і також через те, що, незважаючи на багато фактів корупції, більшість людей не поспішає йти до суду.

- Як ви вважаєте, чи зміниться політика США щодо вирішення кризи на Донбасі з обранням Дональда Трампа президентом? Що можна очікувати від нього в цьому відношенні?

- Важко сказати напевно. Він зацікавлений в тому, щоб встановити відносини з Путіним і укласти угоду, яка покращить їх якість. Україна і Східна Європа в нього не є в пріоритеті, що означає, що Україна може стати жертвою такої угоди. Це означатиме меншу підтримку, а, можливо, навіть і визнання Криму як частини Російської Федерації та віддасть ЄС ініціативу по проведенню переговорів щодо Донбасу, а також часткове чи повне зняття санкцій. Хоча Конгрес США та республіканська більшість виступають з підтримкою України. І вони можуть заблокувати будь-яке рішення, пов’язане зі зняттям санкцій, визнанням Криму російським. Це, мабуть, стане першим суттєвим конфліктом з Конгресом, і Трампу доведеться йти на компроміс. І також питання полягає в тому, що Росія може запропонувати.

- Спочатку росіяни висловили своє задоволення, коли Трампа обрали президентом. Але зараз вони більш стримані в оцінці взаємодії з США. Що буде відбуватися у відносинах між Москвою та Вашингтоном, беручи до уваги війну в Україні та Сирії?

- Москва також очікувала, що Хілларі Клінтон буде обраною на цю посаду, і вона, як і всі, дуже здивувалася перемозі Трампа. У свої перші тижні після обрання Трамп чітко показав, що є велика різниця між тим, що він раніше говорив, і тим, що він збирається робити. Для Росії це означає, що фундаментальні проблеми не зникнуть з порядку денного як от оборонний ракетний щит США, їхня активна участь в НАТО, а також діяльність Вашингтону в пострадянських країнах. Москва хоче укласти угоду з Трампом по Сирії, яка визнає їх роль в цьому регіоні та залишить Ассада при владі. Але їм буде важко досягнути цього, бо Росія тісно взаємодіє з Іраном, а Трамп збирається призначити на ключові посади людей, які проти угоди з Іраном. У цьому всьому Сирія, Україна та Конгрес будуть грати стримуючу роль для розгортання таких відносин. Також треба додати, що Трамп дуже непередбачуваний, що не є дуже позитивним фактором для Москви.

- Ангела Меркель відіграє важливу роль у переговорному процесі між Україною та Росією в "нормандському форматі". Вона намагається стримати агресію Путіна, що видається важким завданням. В 2017 році в Німеччині відбудуться парламентські вибори. Який є ваш прогноз щодо результатів?

- Вона має гарні шанси виграти вибори і цього разу, якщо не станеться щось непередбачуване. Це може бути великий потік мігрантів з Туреччини, якщо Ердоган відкриє кордони, чи війна в Сирії знову ввійде в гарячу фазу. Якщо цього не станеться, то вона залишиться канцлером. Альтернативою їй може стати "червоно-червоно-зелена" коаліція, тобто Соціал-демократична партія Німеччини + Ліві + Партія "Союз 90/Зелені", яку важко буде сформувати, але можливо. Після цього може бути більш м’яка позиція щодо Москви, але я не очікую фундаментальних змін, бо Кремль ще не запропонував компроміс щодо Донбасу. Набагато небезпечною є ситуація на виборах у Франції, де Марін Лє Пен може прийти до влади, і от тоді ця країна кардинально змінить свій курс. Німеччина не може залишатися однією в ЄС в жорсткій опозиції до Росії, вона потребуватиме підтримки інших великих країн-членів.

- Продовжуючи тему з Росією, цього року в Німеччині виник скандал, пов’язаний з дівчинкою Ліза, яку начебто зґвалтували арабські іммігранти. Російські ЗМІ зробили багато галасу щодо цього. У той же час німецька поліція своїм розслідуванням довела, що це черговий фейк. Але постало закономірне питання, наскільки сильною та впливовою є російська пропаганда в Німеччині?

- Однозначно, що Німеччина стала постійною ціллю для російської пропагандистської машини і кремлівські очільники намагатимуться вплинути на виборчу кампанію, підтримуючи ліві та ультраправі партії. Німецькі високопосадовці професійно відреагували на справу Лізи і довели, що ця справа є чистою видумкою, що потім зчинило великий скандал в німецько-російських відносинах. Зараз німецькі спецслужби пильніше спостерігають за діяльністю Росії. Насправді важко оцінити, наскільки впливова російська пропаганда. Russia Today тут не дуже популярний, але його контент широко розповсюджується в соціальних мережах, де є велика антиамериканська та антиєвропейська аудиторія. Вони підтримують AfD (право-популістська партія "Альтернатива для Німеччини", - "Апостроф") та PEGIDA (німецький антиісламський політичний рух, - "Апостроф"), а якраз саме ці сили й намагаються підірвати існуючу державну систему. Проте, я не думаю, що вони зможуть суттєво вплинути на результати виборів.

- Росія продовжує залишатися головною темою нашої розмови, а яким, на вашу думку, є реальне вирішення кризи на Донбасі? Чи є Мінський формат прийнятним для України?

- Наразі такого рішення немає, бо Росія задоволена поточним станом справ, оскільки це послаблює Україну, чиї лідери не надто активно беруться вирішувати цю кризу. Здається, і Заходу вигідно заморозити цей конфлікт, що, на мою думку, не є позитивним рішенням, адже тоді Україна постійно матиме "сіру зону" на своїй території. Я вважаю, що потрібно розділити деякі гострі питання з Росією від переговорів в Мінському форматі і спробувати досягти успіхів в інших сферах, які теж можуть вплинути на ситуацію на Донбасі. Одним з таких є справжні реформи в Україні. Але оскільки навколо конфлікту нічого не змінюється, то я не бачу прогресу. Росія з нетерпінням очікує на кращу угоду з ЄС і також задоволена тим, що, скоріш за все, позиція США в цьому питанні ослабне, і сподівається, що Трамп та наступні вибори у Франції зіграють їм на руку.

- Цими роками напруга зростає і в країнах Балтики. Деякі експерти говорять про те, що ці країни можуть стати черговою ціллю для Кремля? Якою бачите ситуацію в цьому регіоні?

- Вони покращують власну оборону та формують сили для внутрішнього спротиву. Війська НАТО на цій території підвищили ціну для будь-якої атаки з боку Росії. Важко спрогнозувати, але я не очікую різких дій від Москви, так як 5-у статтю Північноатлантичного договору (Напад на одного з членів Альянсу розглядається як напад на всіх, - "Апостроф") ніхто не відміняв.

- Ви згадали про НАТО, але чи є готовим сам альянс протидіяти російським провокаціям?

- Члени НАТО все ж поки недооцінюють небезпеку, яка походить від Росії, та ймовірності якогось непередбачуваного зіткнення. Насправді, це дуже небезпечна ситуація, та й між країнами-членами Альянсу відсутня довіра один до одного, і ситуація з цим залишається на тому ж рівні. Ми не готові до цієї нової реальності і адаптуємося до неї надто повільно.

- В 2015 році Європа зіткнулася, мабуть, з найбільшим викликом у своїй новітній історії – величезна кількість біженців з Сирії, Іраку, Лівії тощо. Росіяни беруть активну участь у війні в Сирії. Чи допускаєте ви, що Путін, створюючи хаос та гуманітарну кризу в цій країні, змушує людей тікати до Європи, й, таким чином, завдяки цим хвилям мігрантів намагається вплинути на політику Брюсселя, щоб зняти санкції, визнати Крим російською територією?

- Я не думаю, що спочатку це була його основна мета. Це більше стосується того, щоб не дати Ассаду програти війну. Проте він зрозумів цінність супутніх втрат під час війни, тому Москва не дуже й переймається гуманітарною допомогою і не підтримує біженців взагалі. Таке ставлення завдає жахливих втрат серед цивільного населення, проте лишає й Ассада навіть мізерної підтримки.

- Франсуа Фійон та Марін Лє Пен скоріш за все визначать, хто з-поміж них стане майбутнім президентом Франції. Що можна очікувати від цієї країни, коли хтось з них оселиться на Єлисейських полях? Які будуть перспективи існування ЄС, відносин з Україною, Росією?

- Ясно, що обоє будуть налагоджувати відносини з Росією, а Україна залишиться осторонь, проте Фійон буде намагатися продовжити курс існуючої зовнішньої політики, а Лє Пен за те, щоб порвати з минулим, тобто з Європейським Союзом. Для Фійона відносини з Німеччиною будуть дуже важливими, бо Берлін виступає за продовження санкцій, та й загальний підхід до Росії не передбачає якихось компромісів. Тому, я не думаю, що його позиція надто зміниться.

- Нещодавно, президент Німеччини Йоахім Гаук в інтерв’ю Welt am Sonntag заявив, що зараз якраз той час, коли треба призупинити євроінтеграційний процес. Що це означає? Які наслідки для України можуть бути, якщо такі настрої превалюватимуть в ЄС?

- Він не сказав нічого нового, така думка існує зараз в переважній більшості в Європі. ЄС необхідно консолідуватися на поточній ситуації та сфокусуватися на внутрішніх реформах. Це означає менше варіантів для просування на Схід, менше ресурсів, витрачених на політику сусідства. Але це також означає, що після цього процесу консолідації сильніший ЄС зможе краще підтримувати Україну.

- Росія збільшує кількість Збройних сил навколо України та посилює присутність в Білорусі. Чи є можливий широкомасштабний наступ? За яких умов Путін може наважитися на такий крок?

- Це завжди можливо, адже Путін ніколи не відмовиться від контролю над обома країнами і готовий платити будь-яку ціну, щоб утримати їх в своїй сфері впливу. Багато залежить від успіху реформ в Україні. Чим успішнішими вони будуть, незважаючи на Донбас, тим вища вірогідність, що він знову розпочне якійсь провокації. Проте я не вірю в те, що він наважиться на повномасштабне вторгнення, адже це занадто дорого та ризиковано, до того ж може спровокувати більш різку реакцію Заходу. Я вважаю, що збільшення кількості військ на кордонах з Україною - це його спроба покращити своє становище на майбутніх переговорах щодо України та російської зони впливу.

- А як ви оціните якість німецько-українських відносин? Чи робить Київ достатньо, щоб заручитися підтримкою локомотива Європи? Можуть бути якійсь зміни відповідно до результатів парламентських виборів в 2017?

- Україна посідає пріоритетне місце в німецькій політиці, у цю державу німці зараз багато інвестують. Крім того, Берлін намагається очолити процес вирішення всіх конфліктів в ЄС. Незважаючи на суттєве зростання контактів, зараз в Німеччині відчувається втома від України, особливо через зменшення швидкості проведення реформ та боротьби з тією ж корупцією. Між країнами все ще є багато непорозумінь а також відсутність усесторонніх зв'язків в політичній, економічній, культурній та соціальних сферах. Якщо Меркель залишиться, то цей процес продовжиться, якщо ні, то будуть деякі незначні зміни.

- Кажуть, що 2017 рік буде повний сюрпризів та неочікуваних рішень. Що можна Україні очікувати в наступному році у вирішенні кризи на Донбасі, у відносинах з ЄС?

- Я не знаю напевно, усе залежить від виборів в Європі, нового президента США та здатності українських еліт робити своє домашнє завдання та отримати підтримку від суспільства. Якщо ця плутаниця буде продовжуватися, то, можливо, поточна ситуація та характер відносин зміниться як в самій Україні, так і навколо.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Через 10 років після сигналу Путіна: Захід в Мюнхені обговорює російську загрозу

Россия — одна из главных тем Мюнхенской конференции. Для Петра Порошенко это мероприятие представляет собой еще один шанс обсудить проблематику Минских договоренностей.

Stratfor: Чому Грузія задумалася про перезавантаження відносин з РФ

Аналитики из Stratfor рассказывают, как Грузии приходится пересматривать свое отношение к России

Майбутнє НАТО: що стоїть за заявами Трампа

Что стоит за заявлением Дональда Трампа о том, что НАТО – устаревшая организация

Новости партнеров

Загрузка...