Закордонні партнери України вимагають проведення податкових реформ. Йдеться про запровадження ПДВ на міжнародні посилки, а також про перегляд оподаткування фізичних осіб - підприємців, які сплачують єдиний податок.
Обидві ці заходи не особливо популярні, оскільки вони спричинять збільшення витрат як простих громадян, так і бізнесу.
"Апостроф" розбирався, що пропонують наші партнери, чи призведуть відповідні кроки до збільшення податкових надходжень до бюджету, або чи вони спровокують ухід підприємців у "тінь".
Українській владі, схоже, все ж таки доведеться піти на такі непопулярні всередині країни кроки, як запровадження ПДВ на посилки та ПДВ на доходи фізичних осіб – підприємців (ФОПів). Пов'язано це з тим, що таку умову надання нашій країні кредиту на 90 млрд євро поставив Європейський Союз.
Раніше "Апостроф" писав про те, що Євросоюз має намір вимагати від України проведення податкових реформ в обмін на отримання частини згаданої позики. Пізніше було затверджено меморандум про взаєморозуміння щодо кредиту, в якому, крім іншого, викладено умови його надання, і серед них зокрема - запровадження ПДВ для всіх міжнародних посилок (з дуже невеликою кількістю винятків), а також реформування спрощеної системи оподаткування, включаючи запровадження ПДВ для ФОПів.
Аналогічні вимоги щодо виділення свого кредиту Україні якийсь час тому висував Міжнародний валютний фонд (МВФ). Пізніше він пом'якшив свою позицію та відклав виконання нашою країною умови про ПДВ для ФОПів.
Проте питання про оподаткування посилок залишилося. Нагадаємо, зараз ПДВ у розмірі 20% стягується лише з міжнародних посилок вартістю від €150. МВФ, як і Європейський Союз, вимагає, щоб податок діяв щодо посилок будь-якої вартості (пропонується звільнити від ПДВ лише некомерційні посилки вартістю до €45).
При цьому показовим стало голосування у Верховній Раді з цього питання 26 травня, коли народні депутати не ухвалили відповідного законопроєкту.
Однак приймати його рано чи пізно доведеться. І не лише його, а й законодавство про реформування спрощеної системи оподаткування відповідно до стандартів ЄС, і це, зокрема, торкнеться ПДВ для ФОПів, які здебільшого працюють на "спрощенці".
Мільярди до бюджету
Аргументи ЄС та МВФ на користь введення ПДВ для ФОПів і на посилки зводяться до того, що це дозволить мобілізувати наші внутрішні фінансові ресурси, які так необхідні воюючій країні (крім допомоги зарубіжних партнерів).
Але чи справді цей крок (а точніше, два кроки) принесе суттєві надходження до державного бюджету?
Насправді, незважаючи на схожість, йдеться про принципово різні речі, а тому й відповіді на спільне запитання будуть різними.
За словами економічного експерта Руслана Чорного, введення ПДВ на міжнародні посилки сприятиме тому, що все більше бізнесів працюватимуть легально, а отже, і сплачуватимуть податки.
"А це дозволить збільшити надходження до бюджету", – сказав він "Апострофу".
Експерт також зазначив, що з 2027 року набудуть чинності нові правила обміну інформацією між податковими органами різних країн, і Україна також приєднається до цього процесу.
"Це якраз інформація про маркетплейси, які мають сплачувати податки з куплених товарів, і ця інформація передаватиметься до податкових органів тих країн, у яких маркетплейси та покупці є податковими резидентами", – пояснив Руслан Чорний.
Крім того, оподаткування посилок допоможе вітчизняному бізнесу.
"Люди купують дешеві китайські товари незрозумілої якості, в той час як є українські аналоги, які змушені просто закриватися, тому що стають неконкурентоспроможними", – резюмував експерт.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Доходи бюджету від ПДВ на посилки обіцяють бути значними.
"Зараз по посилках проходить 53 млрд грн. І, якщо взяти тільки по мінімуму – 20% ПДВ – то буде 10 млрд грн (доходів до бюджету). При цьому щороку відбувається зростання на 30-40%", – сказав у коментарі виданню позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський.
Координатор експертних груп "Економічної експертної платформи" Олег Гетман також підтримує якнайшвидше запровадження ПДВ на міжнародні посилки.
"Насамперед це вирівнювання конкуренції, по-друге, це додаткові надходження до бюджету – близько 20 млрд грн", – пояснив він "Апострофу".
Не так і не зараз
З оподаткуванням "спрощенців" все набагато складніше, ніж з посилками.
Не секрет, що ФОПи часто використовуються великими компаніями для дроблення бізнесу та оптимізації таким чином оподаткування. І запровадження ПДВ для ФОПів, які є платниками єдиного податку, за ідеєю, покликано обмежити можливості такої оптимізації.
За словами Руслана Чорного, український уряд обіцяє, що ПДВ буде запроваджено лише для тих ФОПів, чий річний оборот перевищує 4 млн грн.
"Крім того, це рішення набуде чинності лише після закінчення військових дій", – додав він.
Експерт вважає таке рішення цілком компромісним:
"Можливо хтось піде в "тінь", але це буде зовсім незначна цифра. А для бюджету буде великий плюс".
У свою чергу, Ілля Несходовський висловлюється категорично проти нинішніх пропозицій щодо оподаткування ФОП-"спрощенців":
"Те, що зараз пропонується, - це "давайте всім відрубаємо ноги, бо хтось переходить дорогу в неправильному місці". Це абсолютно неприйнятно. Тому над цим треба буде ще попрацювати".
За його словами, великий бізнес навіть із лімітом у 4 млн грн продовжить практику дроблення, а також використовуватиме інші "тіньові" схеми.
"Країна-агресорка пішла тим же шляхом - вони почали вводити ПДВ для ФОПів (ІП, індивідуальних підприємців, які платять ПДВ з 2025 року – "Апостроф"). І чим це закінчилося (переходом на "тіньові" схеми)? Навіщо ми повторюємо помилки ворога? Якщо він він вирішив знищити свою економіку, навіщо ми стрибаємо слідом за ним?", – сказав експерт.
За його словами, якщо для якихось ФОПів і варто запроваджувати ПДВ, то для тих, хто торгує імпортними складними побутовими товарами – мобільними телефонами, комп'ютерами, електросамокатами, скутерами тощо.
"І я все ж таки розглядав би питання про введення замість ПДВ підвищеної ставки для тих платників єдиного податку, які надають виключно послуги, тому що це сприяє різним схемам, які використовують дропи, обнальники тощо. І тому я обкладав би податком виведення коштів", – резюмував Несходовський.
Втім, цілком можливо, що ПДВ для ФОПів – це далеко не найближча перспектива.
За словами Олега Гетмана, у меморандумі про кредит ЄС на €90 млрд прямо про це не йдеться.
"Є тільки розмиті формулювання, що ми повинні прагнути до імплементації відповідної євродирективи, – розповідає експерт. – І ми безумовно будемо прагнути - і в 2027, і в 2028, і в 2029 році, і, можливо, ближче до вступу в ЄС, десь у 2030 році".
Він також сумнівається, що ПДВ для ФОПів забезпечить значні надходження до бюджету:
"Максимум, кілька мільярдів. Швидше за все, ліміт буде від €85 тис. (якраз ті самі 4 млн грн - "Апостроф"), а тому не торкнеться великої кількості ФОПів – близько 100 тис., і навіть ті, кого це торкнеться, не будуть поспішати переходити на ПДВ, тому що це дуже складне регулювання з погляду адміністрування, яке забирає 595 людино-годин на рік, відповідно до дослідження Світового банку".
