Багато українців через війну відчувають фінансові труднощі, тож вимушені брати гроші у борг.
Найчастіше для таких цілей підходять не класичні банки, які можуть прокредитувати, наприклад, іпотеку, якусь значну покупку, або відкриття бізнесу, а небанківські фінансові установи, зокрема - мікрофінансові організації (МФО).
Перевага таких організацій ще й в тому, що вони надають позики дуже швидко, іноді протягом 15-20 хвилин, тоді як банк може розглядати заявку на кредит тиждень, два, а то і місяць.
Згідно з даними дослідження, яке провела у 2024 році Асоціація українських банків, послугами МФО користуються 13% дорослого населення країни. Майже половина з них зізналася, що потреба в займах зросла з початком великої війни, а майже чверть - що саме війна змусила їх звернутися за отриманням кредитів.
Як все починалось
Звичайно небанківське кредитування існувало в Україні задовго до російського вторгнення.
Становлення ринку МФО прийшлося на початок 2010-х років. Тоді по всій країні почали з'являтися МАФи, які легко можна було сплутати з пунктами обміну валют, де готівкою видавали невеликі суми у борг, для отримання яких було достатньо надати паспортні дані та податковий код. Це вигідно відрізняло такі організації від банків, які вимагали від потенційних отримувачів позик відомості про доходи та ще купу різних документів.
Але “платою” за це були захмарні відсотки, які могли сягати кількох тисяч на рік.
Проте сенс був якраз в тому, що мікрокредит брався на короткий термін - найчастіше на один місяць, і, враховуючи незначні суми таких позик, відсотковий тягар не відчувався надто великим.
Втім, для деяких українців борги за кредитами ставали справжньою проблемою. Вона починалася тоді, коли в обумовлений термін позика, разом з відсотками, не поверталася, після чого на боржника накладалися штрафні санкції у вигляді додаткових щоденних відсотків, і суми, призначені для повернення, зі скромних 5000 грн зрештою могли спокійно перетворитися на 100 тис. грн. До стягнення заборгованості долучалися колекторські компанії, які часто діяли доволі агресивно. Також нерідко справи доходили до суду, після чого боржникам блокували банківські рахунки.
Однією з перших МФО в Україні стала компанія “ШвидкоГроші” (ТОВ “Споживчий центр”). Вона почала свою діяльність ще у 2010 році, коли відкрила своє перше відділення у Києві.
На сайті компанії зазначається, що “ШвидкоГроші” вивели на ринок унікальний для України продукт – моментальний кредит за 20 хвилин.
“ШвидкоГроші” - один із найбільш впізнаваних брендів на ринку небанківського кредитування в Україні, - каже голова компанії Олександр Холод. - Для багатьох людей ця назва вже давно асоціюється не просто з окремою компанією, а з цілою категорією швидкого та доступного фінансового сервісу. Для нас впізнаваність бренду - це результат багатьох років роботи, великої клієнтської бази, щоденної взаємодії з людьми та відповідальності за свою репутацію”.
Коли “ШвидкоГроші” та інші піонери ринку починали працювати, основною моделлю надання позик був офлайн.
“Клієнт приходив до відділення, проходив ідентифікацію, підписував документи, отримував кредит. Це було пов’язано і з технологічним рівнем ринку, і з тодішніми вимогами до ідентифікації клієнта, - розповідає Олександр Холод. - Поступово, з розвитком електронної комерції та можливостями укладати договори дистанційно, ринок почав переходити в онлайн. Це стало одним із ключових переломних моментів”.
Розвитку онлайн-кредитування сприяло ухвалення Верховною Радою у 2015 році закону “Про електронну комерцію”, який зрівняв легітимність електронного та паперового договорів. Але почалося все ще раніше.
Онлайн-кредитування безпосередньо пов'язане з компанією Moneyveo, яка й сьогодні є одним з лідерів ринку МФО.
“Коли ми запускали Moneyveo у 2013 році, в Україні не було ринку онлайн-небанківського кредитування, - каже СЕО компанії Сергій Сінченко. - Ми не “входили в сегмент” — ми його створили, видавши перший онлайн-кредит і заклавши саму модель цифрового кредитування як нову фінансову практику. Ми формували не лише продукт, а й поведінку користувача та довіру до нового формату фінансів. Онлайн-кредитування стало базовим очікуванням ринку, а не інновацією”.
Головним продуктом на ринку МФО того часу були так звані PDL-кредити (payday loans - “кредити до зарплати”). Це були доволі невеликі позики - до кількох тисяч гривень - на доволі короткі - до 30 днів - терміни.
За словами СЕО “ШвидкоГроші” Олександра Холода, тоді, коли все починалось, “кредити до зарплати” видавались зазвичай на 7 або 14 днів.
“Такий продукт був зрозумілий клієнту: невелика сума, короткий строк, швидке рішення, - пояснює він. - Це класичний продукт для ситуацій, коли людині потрібно швидко закрити тимчасову фінансову потребу - до зарплати, до надходження коштів або для вирішення побутового питання”.
За його словами, компанія й досі пропонує своїм клієнтам послугу “Гроші до зарплати”, проте сьогодні такі кредити можна взяти й на кілька місяців, маючи при цьому можливість його повернути достроково.
Розквіт ринку мікрокредитування
У другій половині 2010-х років ринок МФО значно розвинувся, але він все ще нагадував “Дикий Захід”.
“Десять років тому ринок можна було описати одним терміном — “блакитний океан”: низька конкуренція, небагато гравців і мінімальне регулювання, - розповідає CEO компанії MyCredit (на ринку з 2016 року) Владислав Білан. - Фактично умови кредитування визначалися лише конкурентоспроможністю продукту - чим кращий сервіс, швидше рішення та зручніші умови, тим більше шансів завоювати свою частку ринку. Принаймні саме так працювали компанії, які приходили будувати бізнес на роки, а не заробити “тут і зараз”.
Водночас на ринку було чимало компаній, які працювали “в чорну”.
“Вони користувалися тим, що клієнти ще мало розумілися на PDL-кредитуванні, застосовували жорсткий колекшн: фотоколажі, психологічний тиск, дзвінки третім особам. Саме такі практики значною мірою сформували негативне ставлення до всієї галузі, хоча більшість легальних компаній завжди боролися не проти клієнта, а за клієнта”, - каже Владислав Білан.
Той період характеризувався серйозними викликами, погоджується CEO “ШвидкоГроші” Олександр Холод:
“У 2015–2018 роках на ринок зайшло багато нових компаній. На перший погляд бізнес здавався дуже маржинальним, але на практиці виявилося, що видати кредит - це лише частина роботи: значно складніше правильно оцінити ризик, побудувати якісний скоринг, працювати із зовнішніми даними, забезпечити якість кредитного портфеля і відповідальну взаємодію з клієнтом”.
Останні роки другого десятиліття XXI століття стали періодом справжнього розквіту ринку мікрокредитування, на ньому з'явилися нові гравці й нові продукти.
Компанія CreditPlus (входить до міжнародної Aventus Group) працює в Україні з 2017 року. Її CEO Володимир Довгаль принципово не використовує термін МФО, оскільки, за його словами, він прийшов до нас з країни-агресора.
“У 2017-2019 роках ринок онлайн-кредитування переживав період бурхливого розвитку, - каже Довгаль. - Щомісяця з'являлися нові компанії. У 2019 році близько шести компаній виходили з великими рекламними кампаніями на телебаченні. Станом на початок 2020 року на ринку онлайн-кредитування було понад 70 активних брендів”.
CreditKasa (ТОВ "Укр Кредит Фінанс") також працює на вітчизняному ринку з 2017 року, і вона, як і багато інших компаній, починала з “кредитів до зарплати”.
“На початковому етапі розвитку ринку ставки були значно вищими, ніж сьогодні, що було характерно практично для всіх учасників через високий рівень кредитних ризиків. Частина населення отримала доступ до швидких грошей, але свідомо відмовлялася повертати кредити. Тому, через високий рівень NPL-кредитів (Non-Performing Loans) тобто “неповернення”, не тільки ми, а й весь ринок вимушений був тримати високі тарифи”, - розповідає директор з маркетингу CreditKasa, Віталій Соловйов.
Згодом компанія запровадила довгострокові кредити з погашенням частинами (Installment-кредити):
“Адже клієнтам дедалі частіше були потрібні більші суми на довші терміни - на ремонт, лікування, навчання чи інші важливі витрати”.
Installment-кредити - це, як правило, позики на суми від 10 тис. грн до 50 тис. грн з термінами повернення від декількох місяців до одного року.
Проте головне - це те, що погашати такі кредити можна не одним платежем, а частинами (власне installment з англійської перекладається як розстрочка). Погашення відбувається поступово - щотижня чи щомісяця, згідно з індивідуальним графіком.
Installment-кредити, а також близькі до них послуги “купуй зараз, плати потім” доволі швидко стали трендом на вітчизняному ринку МФО.
Нацбанк посилює регулювання
До 2020 року діяльність мікрофінансових організацій була під контролем Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Але в рамках так званої “спліт-реформи” Нацкомфінпослуг ліквідували, її функції були розподілені між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України (НБУ).
МФО, разом зі страховими, лізинговими та факторинговими компаніями, а також ломбардами та колекторами, дістались Нацбанку.
Для цього всього були причини.
“У 2018-2020 роках стали очевидними проблеми з якістю окремих практик, зокрема у сфері стягнення заборгованості. Частина ринку працювала недостатньо етично, і це шкодило репутації всього сектору, - розповідає голова компанії “ШвидкоГроші” Олександр Холод. - Після переходу регулювання до Національного банку України ринок отримав значно чіткіші правила - вимоги до захисту прав споживачів, регулювання колекторської діяльності, стандарти взаємодії з клієнтами, посилені вимоги до прозорості та корпоративного управління”.
Новий регулятор, зокрема, обмежив розміри максимальних штрафів для позичальників, зобов'язав МФО вказувати реальну річну відсоткову ставку з урахуванням комісій та інших платежів.
За словами голови Aventus Ukraine (CreditPlus) Володимира Довгаля, ключові зміни, які відбулися після переходу ринку МФО під контроль Нацбанку, були такими:
1) регулювання колекторської діяльності, яке практично усунуло з ринку неетичні практики взаємодії з клієнтами;
2) чітко врегульований порядок проведення онлайн-верифікації клієнтів, посилені вимоги за напрямком AML (Anti-Money Laundering - ризики, пов'язані з відмиванням грошей), що, зокрема, сприяло стрімкому зниженню рівня шахрайства;
3) посилення вимог до інформування споживачів, розкриття інформації та кредитних договорів, посилені вимоги до реклами кредитів (причому Національний банк напряму приймає звернення споживачів фінансових послуг і таким чином здійснює постійний моніторинг дотримання учасниками ринку вимог законодавства щодо захисту прав споживачів);
4) обмеження граничного рівня денних процентних ставок за кредитами;
5) вимоги до корпоративного управління та системи внутрішнього контролю.
Нові правила мали відчутні наслідки.
“Недобросовісні гравці почали залишати ринок, а компанії, які планували працювати довго, були змушені інвестувати у комплаєнс, скоринг, внутрішній контроль, якість процесів і репутацію”, - каже CEO “ШвидкоГроші” Олександр Холод.
Разом з цим, від посилення регулювання виграли всі, впевнений голова компанії MyCredit Владислав Білан:
“Споживач отримав більш прозорий, дешевий і цивілізований продукт, а легальні кредитори поступово позбуваються того токсичного іміджу, який багато років створювали недобросовісні учасники ринку”.
Так сталося, що регуляторні зміни на українському ринку МФО співпали у часі з глобальними потрясіннями.
“Окремо варто сказати про COVID та повномасштабну війну - ці події різко прискорили цифрову трансформацію, - каже голова компанії “ШвидкоГроші” Олександр Холод. - Якщо раніше значна частина бізнесу працювала через відділення, то після 2020 року онлайн став фактично основною моделлю для багатьох компаній”.
Зокрема, це була велика трансформація для самої компанії, адже “ШвидкоГроші” відбудували сильну офлайн-мережу, проте зараз понад 90% її бізнесу відбувається онлайн.
З введенням в Україні воєнного стану Національний банк ще більше посилив вимоги до МФО. Так, максимальна відсоткова ставка за позиками не може перевищувати 1% на день. Крім того, загальна сума штрафів, пені та нарахованих відсотків не може перевищувати подвійну суму тіла кредиту.
І, мабуть, головне - під час дії воєнного стану МФО не можуть нараховувати нові штрафи за прострочення виплат.
Тож сьогодні ринок мікрокредитування зовсім не схожий на той, що був 10-15 років тому.
“Це значно більш інституційний, регульований і професійний сектор фінансового ринку. Він має важливу функцію - забезпечувати доступ до фінансування для широкого кола громадян, але робити це прозоро, відповідально і в межах зрозумілих правил”, - каже CEO “ШвидкоГроші” Олександр Холод.
За його словами, важливим показником зрілості ринку МФО є й те, що він почав самоорганізовуватися - у 2026 році було створено Об’єднання ринку споживчого кредитування, в рамках якого два десятки компаній та організацій підписали оновлений Меморандум про відповідальне кредитування, який визначає спільні стандарти комунікації, поведінки та фінансового моніторингу.
“Сучасний ринок фактично відокремлює системних гравців від тих, хто не здатен працювати за правилами відповідального кредитування, - каже голова компанії Moneyveo Сергій Сінченко. - Ключ до успіху — це дисципліна в трьох речах: перше — відповідальне кредитування і якісний скоринг, де рішення приймаються на основі даних, а не агресивного зростання; друге — технологічна ефективність, яка дозволяє знижувати операційні витрати і підвищувати точність оцінки ризику; третє — довіра клієнта, яка формується через прозорі умови, чесну комунікацію і етичні стандарти стягнення. У результаті ринок рухається до моделі, де виграє не той, хто видає найбільше кредитів, а той, хто найкраще управляє якістю портфеля. І в цьому новому середовищі стійкість бізнесу важливіша за темп зростання”.
За словами CEO компанії MyCredit Владислава Білана, сьогодні ринок перетворився на “червоний океан”, в якому присутні висока конкуренція, жорстке державне регулювання та чіткі правила гри (нагадаємо, ринок десятирічної давнини він порівнював з “блакитним океаном”, основними характеристиками якого були низька конкуренція, невелика кількість учасників та мінімальне регулювання).
“Закон встановлює рамки для продуктів, зокрема щодо максимальної вартості кредиту, але водночас значно зросла ціна будь-якої помилки, - розповідає Білан. - Попри те, що законодавство дозволяє до 365% річних, сама бізнес-модель залишається дуже чутливою. Ми працюємо з клієнтами, які часто вже мають кредитне навантаження, а доступ до банківського фінансування для них обмежений. Саме тому рівень ризику та дефолтів у цьому сегменті традиційно вищий”.
Він також підкреслює, що сьогодні значно зросла вартість залучення нових клієнтів:
“Наприклад, щоб видати перший кредит на 1000 грн, окремі компанії витрачають до 3000 грн на партнерські мережі та вебмайстрів, які приводять цього клієнта. Саме тому сьогодні ми конкуруємо вже не лише відсотковою ставкою. Ми конкуруємо швидкістю, сервісом, технологіями, якістю скорингу та довірою. Саме це визначає, чи повернеться клієнт до тебе вдруге”.
Тобто сьогодні важливо не просто видати позику клієнту, а щоб він з часом повернувся - саме до тебе:
“Повторний клієнт завжди цінніший за нового. Саме тому інвестиції у сервіс, технології та клієнтський досвід сьогодні окуповуються набагато краще, ніж агресивний маркетинг”.
Технологічність та відповідальність
Що мають сьогодні робити МФО, аби витримати високу конкуренцію та досягти успіху на ринку?
“Успішний фінтех на сьогодні — це мистецтво поєднання привабливих та зручних інноваційних фінансових сервісів з ретельним дотриманням регуляторних вимог. Саме дотримання вимог законодавства дозволяє будувати довіру клієнтів та формує стабільний, відповідальний бізнес”, - розповідає голова Aventus Ukraine Володимир Довгаль.
За словами CEO компанії MyCredit Владислава Білана, зараз ринок мікрокредитування рухається “у бік довших продуктів, кредитних ліній та програм для постійних клієнтів, де ефективна вартість кредитування вже дедалі ближча до банківських продуктів”.
“Я взагалі вважаю, що український ринок МФО за останні десять років пройшов шлях, який у багатьох країнах займав значно більше часу, - каже Білан. - Сьогодні це вже набагато зріліша, технологічніша й відповідальніша індустрія, ніж її досі уявляє значна частина суспільства”.
Сучасний ринок МФО - це вже не лише про швидкість видачі коштів, а й “про відповідальне кредитування, більш жорстке регулювання, розвиток цифрових сервісів і персоналізацію продуктів відповідно до потреб кожного клієнта”, додає директор з маркетингу CreditKasa, Віталій Соловйов.
За його словами, сьогодні на ринку можна виділити декілька форматів. Зокрема, зберігають свою актуальність “кредити до зарплати”. Позичальник може повернути позику з відсотками, а може сплатити лише відсотки і знову користуватись позиченими грошима впродовж того ж самого терміну (в більшості випадків 30 днів). Ставка за такими кредитами складає до 1% на день, і вона може бути нижчою при тривалому користуванні, проте може утримуватися одноразова комісія відповідно до умов конкретного продукту.
Також є Installment-кредити, тобто кредити у розстрочку, про які також йшлося вище. За словами Віталія Соловйова, відсоткові ставки за цими кредитами часто є нижчими, але й тут присутня комісія за видачу позики.
І, нарешті, - кредитна лінія.
“Це новий формат, коли після первинної оцінки клієнт отримує доступ до встановленого ліміту та може користуватися ним багаторазово без повторного оформлення,- розповідає топ-менеджер CreditKasa. - Після погашення коштів договір залишається чинним, тому клієнту не потрібно щоразу проходити весь процес оформлення та перевірок заново - достатньо кількох кліків у мобільному застосунку або особистому кабінеті, щоб знову скористатися доступним лімітом. Іноді ми переглядаємо ліміт виходячи з макроекономічних чинників (інфляція, ріст середньої зарплати в Україні тощо) або зміни інформації по клієнту, але підписавши договір один раз, протягом року клієнт може брати, повертати і добирати кошти майже без обмежень по кількості. І в 99% видача відбудеться гарантовано, без відмов”.
Ставка цього формату стандартна - 1% на день, але більшість повторних клієнтів мають акційні умови і можуть користуватися кредитною лінією - під 0,3-0,5% на день, а іноді під ще менші відсотки.
“Фактично кредитна лінія стала логічним переходом від концепції “оформити новий кредит” до моделі “мати постійно доступний фінансовий резерв”, яким клієнт користується лише тоді, коли це дійсно потрібно”, - резюмував Соловйов.
За словами голови компанії “ШвидкоГроші” Олександра Холода, клієнти мають можливість обирати графік платежів раз на 14 днів, раз на 21 день або щомісяця.
“Для багатьох людей це важливо, тому що вони хочуть синхронізувати платіж за кредитом із датою отримання заробітної плати або регулярного доходу, - пояснює він. - Це елемент відповідального кредитування: платіж має бути зручним і не повинен створювати надмірного навантаження на бюджет клієнта”.
Для постійних клієнтів та клієнтів із хорошою кредитною історією пропонуються ексклюзивні продукти та послуги:
“Для таких клієнтів ми запропонували розстрочку від 30 тис. грн зі ставкою 0,5% на день. Це майже вдвічі дешевше за стандартні короткострокові продукти. Але для таких продуктів важливими є наявність повноцінної ідентифікації клієнта, зокрема через сервіс “Дія” або у відділенні компанії, глибока оцінка кредитоспроможності та перевірка кредитної історії”.
У майбутньому ринок МФО стане ще більш технологічним та регульованим.
“Буде поступова інтеграція у фінтех-екосистему, де межа між банками та небанківськими кредиторами поступово стирається, - каже СЕО Moneyveo Сергій Сінченко. - Ринок рухається до більш жорсткого регулювання і природного відбору, де залишаються лише технологічно зрілі компанії з високими стандартами відповідального кредитування. Ключову роль відіграватимуть ШІ, автоматизований скоринг і персоналізація продуктів, але вирішальним фактором залишиться здатність компанії поєднати технології з відповідальністю і довірою клієнта”.
Підтримує колегу і Віталій Соловйов з CreditKasa:
“Наступним етапом розвитку стане широке використання штучного інтелекту — не лише для скорингу, а й для персоналізації продуктів, прогнозування потреб клієнтів, автоматизації сервісу та боротьби з шахрайством. Також ШІ може вплинути на оптимізацію внутрішніх операційних процесів компаній, відповідно на можливість зниження вартості послуг, а це потужна конкурентна перевага в питаннях залучення клієнтів".
