Масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі України 7 лютого 2026 року призвели до значного зниження потужності атомних електростанцій, каскадних аварій у мережі та аварійних відключень електроенергії в більшості регіонів. Це створює серйозні ризики для ядерної безпеки не лише України, а й усього регіону.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна.
За її словами, внаслідок чергових ударів було пошкоджено ключові підстанції та магістральні лінії електропередачі напругою 750 і 330 кВ, що призвело до порушень у роботі об’єднаної енергосистеми. Через технологічні збої та каскадні аварії атомні електростанції були змушені знижувати потужність або тимчасово відключатися від мережі. Водночас інформація про повну зупинку всіх українських АЕС не відповідає дійсності.
Кошарна наголосила, що нині атомна генерація забезпечує до 70% виробництва електроенергії в країні, адже значна частина теплової та гідрогенерації зазнала руйнувань. Тому навіть часткове зниження потужності АЕС має критичний вплив на енергосистему, особливо у великих містах.
"Останній обстріл теж призвів до зменшення виробництва електроенергії, тому що через пошкодження підстанцій "Укренерго" магістральних високовольтних неможливо було видавати в повному обсязі електроенергію на номінальній потужності. Значне зниження було. Київ — великий споживач електроенергії, до 2000 МВт. Це як два великі атомні енергоблоки споживання. Тому така ситуація зараз", — пояснила експертка.
Вона також зазначила, що російські війська свідомо застосовують касетні боєприпаси для ураження відкритих розподільчих пристроїв, що суттєво ускладнює та сповільнює відновлювальні роботи через необхідність розмінування.
"Тому мета Росії — привести цими обстрілами до класичного блекауту, який відбувся 23 листопада 2022 року, коли об'єднана енергосистема розпалася на "острови" і ми від'єдналися від європейської енергосистеми. Тоді за 14 годин її відновили, але населення, зокрема в Києві, три доби було взагалі без світла", — нагадала Кошарна.
Окремо експертка підкреслила, що відновлення зруйнованих тепло- та гідроелектростанцій потребує тривалого часу — йдеться не про місяці, а про роки.
"Оскільки зруйнована більшість теплоелектростанцій, які працювали на газі та вугіллі, а також гідроелектростанції, відновлення — це тривалий процес. Це не місяць і не два", — пояснила вона.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 7 лютого російська армія знову здійснила масовану повітряну атаку на Україну, використавши ракети та безпілотники різних типів. Ймовірно, цей раз головним напрямком удару став захід країни.
Після масованого російського удару по енергетичній інфраструктурі України в ніч на 7 лютого ситуація в енергосистемі залишається надзвичайно складною. Усі атомні електростанції були змушені знизити потужність генерації, у більшості регіонів запроваджено аварійні відключення, а значний дефіцит електроенергії важко перекрити навіть за допомогою імпорту.
Ситуація в енергосистемі залишається складною: рівень дефіциту потужності та пошкодження, завдані мережам передачі й розподілу електроенергії, наразі не дозволяють скасувати аварійні відключення у більшості регіонів.
Удари по Бурштинській ТЕС мають критичні наслідки не лише для західного регіону, а й для всієї енергосистеми України. Через втрату потужностей, еквівалентних роботі цілого атомного енергоблока, столиця та прифронтові міста змушені жити в режимі жорстких обмежень, коли доступ до електроенергії становить лише 1,5–2 години на добу на тлі сильних морозів.
