Україна може пройти опалювальний сезон 2026–2027 років без масштабних відключень електроенергії, однак найбільші ризики залишаються для теплопостачання великих міст та прифронтових регіонів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.
За його словами, найскладнішою для української енергосистеми була попередня зима — 2025–2026 років. Водночас наступний опалювальний сезон, на його думку, може бути дещо простішим з точки зору генерації та передачі електроенергії.
Нагорняк зазначив, що в Україні активно розвивається нова невелика генерація, зокрема сонячна та вітрова, а також встановлюється газотурбінне та газопоршневе обладнання. Сукупно ці об'єкти дозволяють збільшити обсяги генерації та диверсифікувати енергосистему.
Крім того, в Україні збільшується кількість накопичувачів електроенергії. За словами депутата, вони дозволяють балансувати систему: накопичувати електроенергію в періоди профіциту та використовувати її під час ранкових і вечірніх піків споживання.
Водночас Нагорняк наголосив, що одним із ризиків залишається теплопостачання у великих містах-мільйонниках — Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі, а також у прифронтових Чернігові та Сумах.
"Із зони ризику, із яких, на мою особисту думку, залишається теплопостачання у великих містах-мільйонниках, Київ, Харків, Одеса, Дніпро та прифронтові регіони, Чернігів, Суми. Саме на мою особисту думку, що тут у нас значні ризики по теплопостачанню. Ворог скоріш за все буде прицільно бити по теплоелектроцентралях міських, для того, аби ускладнити роботу тепловиків у такі найхолодніші періоди зими", — зауважив Нагорняк.
За його словами, Росія може цілеспрямовано атакувати міські теплоелектроцентралі, щоб ускладнити роботу тепловиків у найхолодніші періоди зими. Нагорняк зазначив, що регіональні плани стійкості спочатку містили занадто оптимістичні терміни, а також мали недоліки у фокусуванні ресурсів.
"Насправді дійсно плани стійкості для кожного регіону, вони були достатньо амбітними. І відверто потрібно було комунікувати з українцями, щоб виконати виконання цих планів стійкості потрібне там протягом кількох наступних років. Тому що за рік або за шість місяців виконати ті плани, які були презентовані кожним окремим регіоном, було нереалістичним", — підкреслив фахівець.
За його словами, під час підготовки планів була допущена управлінська помилка щодо розподілу коштів між регіонами.
"На мою особисту думку, Хмельницький, Івано-Франківськ, Луцьк або інші міста Західної України, вони в меншій зоні ризику, ніж столиця України, ніж там Харків, ніж Одеса, ніж Дніпро. І чомусь ресурс, який потрібен на виконання цих планів стійкості, він пропорційно розподілений, ну, відносно пропорційно по всій країні. На мою особисту думку, потрібно було зосередити основний фокус уваги на ці міста, де потенційно можуть бути ризики", — зазначив нардеп.
Водночас він зазначив, що Полтавська область також залишається у зоні ризику через російські удари по газовидобувній галузі. За словами Нагорняка, залежність від газовидобутку стосується не лише Полтавщини, а й усієї України.
Нагорняк пояснив, що самі плани стійкості передбачають спорудження пасивного захисту та розосередження потужностей, що має зменшити ефективність можливих ворожих ударів. За його словами, плани стійкості передбачають не лише посилення ППО, а й будівництво додаткових захисних споруд.
Він зазначив, що на об'єктах генерації, у операторів систем розподілу та обленерго будують залізобетонні захисні конструкції. Вони мають захищати окремі критично важливі елементи енергетичної інфраструктури.
Крім того, розвиток невеликої розподіленої генерації дозволяє зменшити ризики для енергосистеми. За словами депутата, Росії буде складніше одночасно знищити велику кількість невеликих об'єктів, особливо якщо для цього доведеться використовувати дорогі балістичні ракети.
Він також наголосив на необхідності створення резервних потужностей для водопостачання, щоб у разі пошкодження основних об'єктів міста могли продовжувати отримувати воду.
За словами Нагорняка, плани стійкості є важливими, однак їхню реалізацію необхідно пришвидшувати, забезпечувати фінансування та посилювати контроль за замовниками й виконавцями робіт.
"Апостроф" повідомляв, що Росія продовжить атакувати енергетичну інфраструктуру України під час опалювального сезону, однак говорити про чіткий початок нової хвилі ударів саме у серпні чи вересні наразі немає підстав. Основними цілями РФ залишатимуться підстанції, які забезпечують роботу атомних електростанцій, а також енергосистема прифронтових регіонів.
