Купівля споживчих товарів на міжнародних маркетплейсах давно стала для багатьох українців звичною справою. За даними лютневого дослідження Rating Group, протягом останнього року чи не кожен третій українець отримував міжнародні посилки. Значна частина відправлень — це комплектуючі для дронів, систем РЕБ, кабелі, батареї, вартість яких на закордонних майданчиках зазвичай відрізняється від тієї, яку пропонують українські ритейл-платформи.
Однак 13 травня Верховна Рада готується голосувати за законопроєкти, які скасовують звільнення від податку на додану вартість — ПДВ — для міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Якщо рішення ухвалять, податок у 20% доведеться сплачувати навіть за найменші замовлення. Єдиний виняток — некомерційні посилки до 45 євро, які одна людина надсилає іншій без оплати — для особистого використання.
В Уряді необхідність змін пояснюють так:
"Ухвалення цих законопроєктів є структурним маяком Меморандуму з МВФ від 13 лютого 2026 року. Очікується, що реформа принесе близько 10 млрд грн щороку на потреби сектору безпеки та оборони. Нові правила набудуть чинності не раніше 1 січня 2027 року, за окремим рішенням Уряду про готовність ІТ-компоненту митних органів і маркетплейсів та написання відповідних підзаконних актів", — з повідомлення Міністерства фінансів України.
Дійсно, фінансування від Міжнародного валютного фонду є критично важливим в умовах, коли ледь не всі внутрішні доходи держави йдуть на оборонку, а інші бюджетні статті — закривають партнери.
Більше того, нині від виконання обіцянок перед МВФ напряму залежить і багатомільярдна програма підтримки від Євросоюзу Ukraine Facility.
Та разом з тим важливо розуміти: МВФ зазвичай не диктує, які саме податки запроваджувати. Фонд лише вимагає плану — як країна збирається платити за рахунками.
Проте коли український уряд сам вписує оподаткування посилок у меморандум як структурний маяк, це автоматично стає для кредиторів індикатором нашої ніби здатності виконувати обіцянки.
"Оце ми всьо згорнули і віддали МВФ в якості пропозиції. Той подивився — по цифрах співпадає. Каже, добре, готуємо меморандум і підписуємо. Обидві сторони підписали меморандум. Після цього МВФ каже: "Підписали — виконуйте. Це ж ваші пропозиції! Я ж не лізу в ваше законодавство: чи можете ви виконати, чи не можете, чи буде у вас технологічна можливість, чи не буде? Це ж ваша пропозиція!" — каже український економіст Олег Пендзин.
А чи буде можливість — питання з зірочкою. Генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський ще восени торік скептично оцінив пропозицію і зазначав, що ініціатива запровадження податку на невеликі посилки, ймовірно, походить від великих роздрібних мереж, яким вигідно, щоб покупці замовляли товари безпосередньо у них.
У відповідь на запит "Апострофа" про те, чи існує ризик повного припинення відвантажень товарів в Україну з боку великих маркетплейсів (AliExpress, Temu) через нові вимоги, в "Укрпошті" зазначили, що великі міжнародні маркетплейси працюють із подібними моделями оподаткування на інших ринках, тому ключовим фактором буде те, наскільки зручною буде фінальна модель для клієнта. У разі ж ускладнення процедур частина клієнтів може переглянути свої звички замовлення.
"Саме тому Укрпошта підтримує рішення, які максимально переносять сплату податку на етап покупки, а не на етап доставки", — йдеться у відповіді "Укрпошти".
Щодо реальності адміністрування податку на кожну дрібну посилку, в "Укрпошті" вважають, що ключове питання — не сам факт оподаткування, а те, наскільки автоматизованою буде фінальна модель адміністрування.
Найбільш клієнтоорієнтований сценарій — модель, подібна до європейського IOSS, коли податок сплачується ще під час покупки на маркетплейсі. У такому випадку інформація про оплату передається разом із електронними даними про відправлення, і посилка проходить митні процедури практично без додаткових дій з боку клієнта.
Якщо ж сплата податку відбуватиметься вже після прибуття посилки в Україну — під час митного оформлення або вручення — це означатиме збільшення кількості операцій і додаткове навантаження на митну та логістичну інфраструктуру.
"Будь-яка нова модель потребуватиме додаткової цифрової інтеграції між маркетплейсами, митницею та логістичними операторами, а також розвитку ІТ-рішень і автоматизації процесів".
Проте фахівці попереджають: диявол криється в деталях. Якщо глобальні гіганти не захочуть офіційно заходити в українське правове поле, а, схоже, не захочуть, весь тягар бюрократії та додаткових витрат ляже на плечі покупця.
"Якщо маркетплейс не буде зареєстрований у нашій митниці, тоді ПДВ буде стягнутий з громадянина до отримання посилки. І не факт, що така особа взагалі не відмовиться від отримання посилки. І це можуть бути масові випадки, оскільки запропонована система обліку та звітності для іноземних маркетплейсів не створює сприятливих передумов для їх реєстрації в Україні", — зазначає Ніна Южаніна, народна депутатка України.
"Україна не в Євросоюзі, і не є настільки сильним гравцем на економічному ринку, щоби великі китайські корпорації одразу погодилися передавати податкову інформацію й відповідно збирати податки та виплачувати їх в Україні", — зазначає нардеп Ігор Кривошеєв.
А засновник Rozetka Владислав Чечоткін додає: варто пам’ятати про геополітичні симпатії бенефіціарів популярних маркетплейсів.
"Головні вигодонабувачі — це китайці, партнери рашистів. Я майже впевнений, що запровадження ПДВ не допоможе легше конкурувати з тими ж самими китайцями, при тому, що всі інші видатки іноземні компанії все одно не будуть нести, але принаймні держава зможе хоч щось отримати додатково в бюджет. Бізнес в Україні платить ПДВ, податок на прибуток, зарплату працівникам і ще додатково податки на зарплату, а також несе військові ризики. Крім того інвестує у виробництво та розвиває інфраструктуру. При цьому іноземні компанії-конкуренти не витрачають жодної копійки в Україні", — зауважує Владислав Чечоткін, співзасновник Rozetka.
Тож поки поштовики та покупці готуються до логістичного хаосу, виникає головне питання: чому саме скасування пільги на оподаткування міжнародних посилок стало урядовою обіцянкою перед МВФ?
Мінфін, обґрунтовуючи необхідність змін, апелює до звернення українського бізнес-об’єднання. Підприємці наполягають: пільга насправді є механізмом, що системно підриває легальний ринок як виробництва, так і імпорту.
Ініціативу прибрати пільгу називають делікатним терміном "вирівнювання умов". Мовляв, поки вітчизняні підприємці під обстрілами вигадують, як заплатити податки, оренду та зарплати, підступні азійські маркетплейси просто "завалюють" нас дешевим товаром, не вкладаючи в країну ні копійки.
"Невідкладне прийняття запропонованих законопроєктом змін є не лише технічним або податковим питанням – це питання забезпечення рівних умов ведення бізнесу, економічної справедливості, можливості подальшого розвитку українського бізнесу та фінансування оборони України через податкові надходження до Державного бюджету", - зі звернення бізнес-спільноти.
Утім, те, що для великих гравців є економічною справедливістю, для покупців, серед яких військові, волонтери й інженери, означає лише одне — нові цифри в чеку.
Експерти прогнозують, що скасування пільг автоматично призведе до подорожчання товарів з-за кордону. А це, у свою чергу, може призвести до ефекту доміно.
"Додатково існує ризик загального зростання цін і на внутрішньому ринку, оскільки після змін офлайн-ритейл також може переглянути свою цінову політику. У результаті український споживач може зіткнутися з подвійним ефектом — зростанням цін як на міжнародних онлайн-платформах, так і всередині країни", — зазначає Василь Журавель, CEO Meest International.
Варто додати, що податкову ідею намагаються протягнути через сесійну залу вже не вперше. Проте цього разу — проєкти законів планують голосувати 13 травня — закон, схоже, таки ухвалять.
Економічним оглядачам тим часом залишається лише будувати теорії, чому б владі замість посилок не взятися за реальну детінізацію економіки чи боротьбу з корупцією на митниці.
