На початку серпня провідні торгові та логістичні компанії України стали цілями масованих російських повітряних атак. Зокрема, руйнувань зазнали об'єкти таких мереж, як "Нова Пошта", Rozetka,"Епіцентр".
"Апостроф" розбирався, яких збитків зазнав бізнес та що треба зробити, аби допомогти підприємцям, а також споживачам їхніх товарів та послуг.
У ніч на 5 серпня країна-агресорка нанесла по Україні чергові смертельні повітряні удари. І якщо до цього головними цілями росіян були спершу об'єкти енергетичної та газовидобувної інфраструктури, потім – підприємства, склади, гаражі та АЗС, то ця атака переважно була скерована на логістичні хаби великих вітчизняних торгових мереж.
Найбільше у ту ніч постраждали Київ та Київська область.
Жертвами обстрілів стали близько 20 людей, ще кілька десятків були поранені.
Крім людських жертв, є також і майнові. Пошкодження та руйнування зазнали логістичні та сортувальні центри таких компаній як “Нова пошта”, Rozetka,"Епіцентр". Про атаки на свої об'єкти повідомили мережі супермаркетів “Сільпо” та NOVUS.
Нові виклики – нові моделі бізнесу
Масований обстріл столичного регіону 5 серпня був, ймовірно, найбільш руйнівним для українського мережевого бізнесу, проте повітряні атаки на склади та логістичні хаби були і раніше.
Зараз торгові мережі підраховують збитки та вирішують, як їм працювати далі, коли ризики ворожих обстрілів стають дедалі загрозливішими.
Один із варіантів — максимальне розосередження інфраструктури.
Так, приватна логістична компанія "Нова пошта" повідомила, що "переходить на децентралізовану модель сортування та впроваджує резервні системи обробки відправлень".
Інші компанії запроваджують аналогічні моделі – аж до налагодження прямих постачань до супермаркетів.
Наразі в деяких торгових точках столичного регіону спостерігаються перебої з деякими видами товарів, що пов’язано якраз з руйнуваннями розподільчих хабів, а також переформатуванням логістики. Втім, влада та самі компанії завіряють, що це – тимчасові труднощі, і товарного дефіциту в країні не буде.
Підрахунки тривають
Але повернемося до збитків.
У торговельній мережі продовольчих супермаркетів "Сільпо" (входить до торговельно-промислової групи Fozzy Group) "Апострофу" повідомили, що поки не коментують ситуацію.
Деякі торгові та логістичні мережі, чиї об'єкти зазнали руйнувань та пошкоджень внаслідок ворожих атак, зокрема, 5 серпня, проігнорували запити видання щодо завданих збитків.
Втім, відомо, що власники компанії Rozetka оцінили свої втрати від останнього обстрілу на Київщині у "мільярди гривень". Зокрема, співзасновниця рітейлера Ірина Чечоткіна заявила, що йдеться про $70 млн (3,1 млрд грн).
Раніше Rozetka не надавала інформацію про збитки, які вона зазнала внаслідок повномасштабної війни, втім, рік тому – в серпні 2025 року – за існуючими на той час оцінками вони перевищували 100 млн грн. Тож, можна зробити висновок, що атака 5 серпня 2026 року мабуть стала найбільш руйнівною для компанії.
Зруйновано сотні квадратів приміщень
"Нова пошта" поки що не оприлюднила дані про збитки, які вона зазнала внаслідок обстрілів 5 серпня. Проте з початку російського вторгнення станом на січень 2026 року було відомо про руйнування понад 400 відділень та терміналів компанії. При цьому сума збитків тоді також не називалася.
У свою чергу, державна "Укрпошта" повідомляє, що від початку повномасштабного вторгнення сукупні збитки компанії склали понад $70 млн або приблизно 3,1 млрд грн.
"Серед основних втрат — понад 1500 відділень, частина з яких залишається на тимчасово окупованих територіях, тому доступ до них відсутній. Близько 650 об’єктів було пошкоджено, понад 40 — знищено повністю", – розповіли "Апострофу" в "Укрпошті".
Компанія також із сумом констатує, що через постійні ворожі атаки збитки продовжують зростати і відповідні цифри весь час оновлюються.
Як вже було зазначено вище, компанія "Сільпо" офіційно не коментує збитки від російських обстрілів.
Натомість мережа торгових магазинів АТБ надає таку інформацію.
"З 2022 року АТБ втратили загалом понад 110 тис. кв. м складів, тобто понад 50% площі всіх складів. З початку повномасштабної військової агресії було окуповано один РЦ компанії у Херсонській області, і знищено чотири розподільчі центри компанії і три пошкоджено. Знищено понад 40 магазинів АТБ, пошкоджено 27 магазинів АТБ, окуповано 93 магазини на тимчасово окупованих територіях. Загальна сума завданих збитків становить близько 15 млрд грн", – повідомили "Апострофу" в пресслужбі АТБ.
Зокрема, у 2025 році та з початку 2026 року було знищено два розподільчі центри АТБ загальною площею понад 65 тис. кв. м (у Дніпрі та Харкові), а також значно пошкоджено два розподільчі центри (у Дніпрі та Одесі).
За кордоном безпечніше
Серед компаній, які найбільше постраждали від обстрілів 5 серпня, – найбільший непродуктовий ритейлер України, компанія "Епіцентр".
За даними компанії, з початку вторгнення знищено 10 торгових центрів "Епіцентру", а ще 13 торгових об’єктів зазнали пошкоджень.
Компанія не називає суму збитків, підкреслюючи, що, враховуючи останні ворожі атаки, вона буде коригуватися.
При цьому під час обстрілів 5 серпня "Епіцентр" втратив не тільки логістичні, а й виробничі потужності.
"Виробництво на заводі Epicentr Ceramic Corporation (знаходився у селищі міського типу Калинівка на Київщині) повністю зупинене. Щоб не допустити дефіциту продукції та забезпечити безперервність поставок, у першу чергу виробництво буде перенесено на два підприємства компанії за кордоном. Паралельно ми розпочинаємо підготовку до запуску виробництва ще на одному підприємстві в Україні", – йдеться у повідомленні компанії.
Відомо, що різні підприємства, і далеко не лише зі сфери ОПК, стають цілями російських повітряних атак. Втім, поки що не було офіційних заяв від бізнесу, крім "Епіцентру", про перенесення виробництва за межі України. Хоча, звичайно, це не означає, що такого не буде у майбутньому.
Бізнес просить про допомогу
Бізнес, який страждає від ворожих обстрілів, звернувся до влади за допомогою.
За словами співзасновника Rozetka Владислава Чечоткіна, держава могла б сприяти у питаннях страхування, запровадити для постраждалих підприємств "податкові канікули", а також домовитися з європейськими сусідами про тимчасове зберігання товарів на складах на їхній території.
"Сподіваємось, якісь ідеї бізнесу будуть взяті до уваги", – заявив він в етері телемарафону 6 серпня.
В уряді, схоже, цей заклик почули. Принаймні в той самий день в Кабінеті Міністрів пройшла екстрена нарада, за підсумками якої були прийняті рішення, зокрема, про забезпечення безперебійного постачання споживачам товарів першої необхідності, а також про надання фінансової допомоги безпосередньо постраждалим підприємствам.
Наразі залишається лише сподіватися, що влада та бізнес зможуть домовитися, відновлять повноцінну роботу, а споживачі, тобто всі ми, — будемо отримувати необхідні товари та послуги вчасно та в повному обсязі.
