Світові ціни на нафту продовжили падіння після заяв представників США та Ірану про досягнення попередніх домовленостей щодо припинення конфлікту та поступового відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
Як повідомляє Reuters, ринки позитивно відреагували на сигнали про можливу деескалацію напруженості на Близькому Сході та перспективи відновлення поставок енергоносіїв.
Станом на ранок ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 4,08 долара, або 4,7%, до 83,25 долара за барель. Водночас американська нафта WTI втратила 5,1% вартості, опустившись до 80,53 долара за барель. В обох випадках котирування досягли найнижчих показників із середини березня.
Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що Ормузька протока може бути відкрита для міжнародного судноплавства без додаткових зборів, а морську блокаду іранських портів планують припинити. Зі свого боку іранське агентство Mehr повідомило, що проєкт майбутньої угоди передбачає відновлення навігації через протоку протягом 30 днів на узгоджених сторонами умовах.
На тлі цих повідомлень інвестори оцінюють, наскільки швидко країни регіону зможуть відновити видобуток, експорт нафти та логістичні маршрути, які зазнали впливу воєнних дій.
Аналітики зазначають, що геополітична премія за ризик, яка тривалий час підтримувала високі ціни на нафту, почала стрімко скорочуватися через очікування стабілізації ситуації та повернення на ринок додаткових обсягів сировини.
За оцінками експертів, навіть часткове відновлення перевезень через Ормузьку протоку — до 60-70% довоєнного рівня — може суттєво вплинути на баланс попиту та пропозиції на світовому нафтовому ринку.
Додатковим сигналом для інвесторів стали заяви Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії про готовність розглянути пом’якшення санкцій щодо Ірану у разі подальшого прогресу в переговорах з ядерної програми.
Водночас експерти застерігають, що навіть у разі завершення конфлікту наслідки війни для енергетичного сектору не зникнуть миттєво, а повернення до повноцінної роботи логістичних і виробничих ланцюгів потребуватиме часу.
Нові захисні квоти Європейського Союзу на імпорт сталі можуть суттєво вплинути на українську металургійну галузь, яка під час війни залишається одним із ключових джерел валютних надходжень та податкових платежів до бюджету.
