Київське метро, яке під час масованих обстрілів здатне вмістити лише мізерний відсоток від реальної кількості мешканців міста, досі не адаптоване для тривалого перебування цивільного населення.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла кандидатка технічних наук, доцентка Київського авіаційного інституту Тетяна Жидкова.
За її словами, нинішня модель укриттів у навчальних закладах часто передбачає концентрацію великої кількості дітей в одному місці, що, на її думку, створює додаткові ризики у разі прямого влучання. Вона також зазначила, що частину рішень реалізують без урахування реального бойового досвіду та потенційних наслідків масових уражень.
"Насправді є величезна помилка в тому, як влаштовують укриття в дитячих садочках і школах, закладах освіти. Воно затверджено як програма "Фортеця". На відкритому майданчику влаштовують ті укриття, і діти там перебувають як би всі скупчено в одному місці. Військові добре знають, що скупчення призводить до того, що можуть загинути одночасно всі", - сказала вона.
Жидкова також наголосила, що підвальні приміщення будівель у багатьох випадках є надійнішими, ніж окремо збудовані наземні укриття, оскільки під час руйнування будівлі підвал часто залишається неушкодженим. Водночас відкриті укриття, за її словами, у разі ураження можуть створювати небезпечні зони з великою кількістю жертв.
На її думку, значно безпечніше укріплювати підвальні приміщення в будинках, які при прямому влучанні часто залишаються цілими.
"Якщо ракета попадає в будинок і він повністю руйнується, а потім розгрібають завали, то вирви немає. Тобто в переважній більшості випадків підвальне приміщення залишається неушкодженим", — пояснила вона.
Жидкова критично оцінила і використання метро як укриття, зазначивши, що навіть там умови далекі від належних, а кількість людей, які можуть там переховуватися, становить лише невеликий відсоток від населення Києва.
На її думку, хоча метро часто використовують як найбільше сховище під час повітряних тривог, воно не завжди відповідає вимогам тривалого перебування людей. Вона звернула увагу на відсутність або недостатню кількість базових умов — зокрема місць для сидіння, ліжок чи елементарного обладнання, яке було обіцяне або передавалося раніше. Також вона вказала, що організація простору в метро не завжди враховує питання гігієни та безпеки, особливо коли там перебуває велика кількість людей одночасно.
"До того ще у 2023 році Києву на кожну станцію метро надали близько 200 ліжок розкладних, стільців і ковдр. А скажіть мені, будь ласка, хоч хтось бачив на якійсь станції метро розкладні ліжка, ковдри або розкладні стільці? КМДА їх отримала і мала розподілити між станціями метрополітену", — сказала вона.
Експертка підкреслила, що забезпечити повноцінними укриттями все населення великого міста практично неможливо. Вона зазначила, що навіть у довгостроковій перспективі це надзвичайно складне завдання, яке потребує ресурсів і часу, що вимірюються десятиліттями. На її думку, держава в першу чергу змушена зосереджуватися на захисті військових об’єктів та критичної інфраструктури, а не лише цивільного фонду.
Вона також зазначила, що в Україні відсутні спеціальні укриття, які могли б гарантувати захист у разі ядерної загрози. За її словами, навіть у великих містах більшість населення не має доступу до повноцінних захисних споруд і змушена ховатися вдома або в найближчих укриттях.
"Ми маємо чітко розуміти, що від прямого ракетного удару захисту немає. Але навіть якщо попадає ракета в монолітно-каркасний будинок, то вона руйнує там одну-дві квартири. Каркас витримує. Тобто, приходячи в ліфтовий хол, ліфтовий хол завжди в залізобетонній оболонці. Приходячи в ліфтовий хол, можна зберегти своє життя під час ракетного удару", — зазначила Жидкова.
"Апостроф" повідомляв, що переважна більшість укриттів в Україні досі не відповідає вимогам для тривалого перебування людей під час повітряних тривог. Водночас проблема полягає не лише у технічному стані захисних споруд, а й у відсутності системного підходу до їх модернізації та використання.
Нагадаємо, у вівторок зранку, 2 червня, російська армія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ, унаслідок якої загинули чотири людини та щонайменше 58 отримали поранення. У місті зафіксовані масштабні руйнування житлових будинків, цивільної інфраструктури, складів та автомобілів, а також виникли пожежі у різних районах.
У київському метрополітені під час масованої комбінованої атаки в ніч на 2 червня виник конфлікт між людьми, які ховалися в підземці від обстрілів.
У соціальних мережах з'явилися скарги на те, що через велику кількість людей громадянам доводилося лежати впритул один до одного, тоді як окремі особи розгортали великі намети на кілька місць для використання лише однією або трьома людьми. Суперечка призвела навіть до того, що одна з жінок нібито порізала намет іншому чоловікові, після чого жителі столиці почали вимагати заборонити використання таких речей в укриттях.
У КМВА зазначили, що підрозділи поліції та інші органи перевірять деталі нічного конфлікту в підземці.
