Київському авіаційному інституту офіційно присвоєно статус національного і тепер Україна має всі шанси стати одним із світових лідерів у сфері безпілотних систем та авіаційних технологій, адже вже зараз є лідером виробництва дронів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявила президентка Київського авіаційного інституту (КАІ) Ксенія Семенова.
Вона наголосила, що Україна має потужну авіаційну спадщину: у минулому тут існувало повноциклове виробництво літаків, а Київ був ключовим центром підготовки авіаційних кадрів. Історично саме Український авіаційний університет був головним у цій галузі в СРСР і мав філії в Москві та Ризі — унікальний випадок, коли профільний центр знаходився не в Росії.
За її словами, сьогоднішній пріоритет навчального закладу — інженерна підготовка, орієнтована на розробку дронів і новітніх авіаційних технологій. Україна вже є світовим лідером у цій сфері, що формує колосальний попит на відповідні спеціальності серед молоді.
"Україна знову претендує на те, щоб бути лідером, тому що Україна є зараз лідером виробництва дронів — це також авіація. Ми бачимо величезний попит на спеціальності авіаційна ракета, космічна техніка — це якраз ті спеціальності, на яких вчать будувати літаки, авіоніку, аеродинаміку, на яких вчать усе те, що необхідно для того, щоби створити свою дронову компанію", — пояснила Семенова.
Вона також зазначила, що авіаційний університет нині проходить масштабну реформу: змінено систему управління, посилено інженерні напрями, розширено співпрацю з державними та приватними компаніями. Отримання статусу національного стало символом підтримки з боку держави та підтвердженням правильності обраного курсу. В університеті прагнуть створити найкращий технічний виш у Європі, спираючись на український досвід в оборонному секторі.
"В Україні має бути найкращий технічний університет у Європі, зважаючи на наш досвід зараз в оборонному секторі, і авіаційний університет претендує на те, щоби таку інституцію зараз збудувати. Той досвід, який є в українців щодо інженерії зараз, яка стосується оборони, такого досвіду в жодній країні Європи зараз немає", — сказала вона.
Попри війну, інститут продовжує підготовку фахівців і для цивільної авіації, співпрацюючи з Євроконтролем та Чехією, де українські студенти-пілоти проходять льотну практику у відкритому повітряному просторі. Водночас внутрішніми викликами залишаються питання безпеки та стабільного енергопостачання.
"Університет досі залежний у своїй енергетичній інфраструктурі від міста. У нас є план, як стати автономними, тому що бачимо, що Київ не може забезпечити нас нашими потребами. А для того, щоб вчити інженерів, вони повинні навчатися в гідних умовах. Світло, тепло має бути завжди", — підкреслила Ксенія Семенова.
Вона повідомила, що за роки повномасштабної війни навчальні програми суттєво оновили. Особливо зріс попит на спеціальності, пов’язані з ракетно-космічною технікою, авіонікою, аеродинамікою та безпілотними системами — напрями, які дають змогу розробляти літаки й дрони або створювати власні технологічні компанії. Водночас університет продовжує розвивати цивільну авіацію, готуючи кадри для міжнародних регуляторних організацій та авіаційного транспорту.
За її словами, серед головних викликів — зниження рівня математичної та фізичної підготовки школярів через тривале онлайн-навчання в прифронтових регіонах. Для подолання цієї проблеми запроваджено "нульові курси" та зимовий вступ, щоб абітурієнти могли підтягнути базові знання ще до початку повноцінного навчання.
Вона також розповіла що університет працює над залученням іноземних студентів. Попри війну, триває співпраця з посольствами та освітніми відомствами інших країн. Відкрито філію у Мюнхені, де навчають українських студентів за кордоном і популяризують український інженерний досвід серед європейців.
"Апостроф" повідомляв, що 6 лютого президент Володимир Зеленський присвоїв статус національного Державному університету "Київський авіаційний інститут".
