Київ активно розвиває протезування та реабілітацію військових завдяки міжнародній співпраці, зокрема з Берліном. Водночас послуга протезування досі залишається відокремленою від медичної системи, що ускладнює та затягує процес відновлення пацієнтів.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів медичний директор Superhumans Center Андрій Віленський.
Після початку повномасштабної війни кількість українських військових і цивільних, які потребують протезування та реабілітації після ампутацій, зросла до тисяч випадків щороку. Найбільше таких пацієнтів зосереджено в Києві та Київській області, тому розвиток сучасної системи реабілітації та протезування став одним із пріоритетів держави та місцевої влади. Значну роль у цьому відіграє міжнародна співпраця, зокрема підтримка Берліна та інших партнерів.
У столиці вже реалізовано кілька медичних проєктів за участі міжнародних партнерів. Зокрема, в київській лікарні створено лабораторію протезування, інтегровану безпосередньо в лікувальний і реабілітаційний процес. Такий підхід дозволяє пацієнтам швидше отримувати допомогу та проходити повний цикл відновлення в одному закладі.
"Ми знаємо, що на території Києва в закладах охорони здоров'я, в місті Києві вже реалізовано кілька проєктів, у тому числі за допомогою мерії Берліна. У 12-й лікарні створена лабораторія протезування, яка інтегрована в лікувальний і реабілітаційний процес закладу. І це гарна модель, яка може надавати іншу якість цих послуг пацієнтам, які потребують протезування кінцівок, в першу чергу військовим", — зазначив Віленський.
Фахівець наголосив, що попри наявність державних програм, в Україні досі існує проблема розірваності послуг: протезування часто функціонує окремо від медичної реабілітації. Це змушує ветеранів самостійно шукати відповідні сервіси, що затягує процес відновлення та знижує шанси на успішне опанування протеза. Єдиний маршрут пацієнта — від операції до протезування в межах одного закладу — є ключовим викликом системи.
"В Україні загалом і в Києві зокрема існує така модель, коли послуга протезування виокремлена із закладів охорони здоров'я і взагалі зі сфери медичної. Тому наш пацієнт іноді шукає цю послугу, це затягує процес відновлення. Але ми знаємо, що чим більше часу проходить з моменту отримання травми до протезування, тим менше шансів, що пацієнт буде користуватися протезом. На сьогодні потрібно об'єднати і інтегрувати послугу протезування в систему охорони здоров'я, щоб пацієнт мав єдиний маршрут", — пояснив директор центру.
Він додав, що проблеми стосуються як інфраструктури, так і сучасних стандартів лікування бойових травм. Саме тому досвід іноземних партнерів, особливо країн НАТО, які мають практику роботи з військовими ампутаціями, є критично важливим для України.
Одним із ключових завдань є створення національного травмоцентру, який би об'єднав сучасні технології лікування, протезування та реабілітації. Київ розглядається як основна локація для реалізації такого проєкту через велику кількість пацієнтів із бойовими травмами.
"В Україну їдуть не тільки спеціалісти, які готові поділитися своїм досвідом, але й повчитися у українських протезистів і фахівців з реабілітації... На сьогодні рівень протезних і реабілітаційних закладів України не поступається провідним закладам за кордоном. Особливо коли ми говоримо про протезування верхніх кінцівок, адже таких пацієнтів небагато у світі. Бойова травма має особливість — найчастіше страждають саме верхні кінцівки", — підкреслив Віленський.
Експерт також підтримав ідею створення у столиці національного травмоцентру, який би об'єднав найсучасніші технології лікування та відновлення. За його словами, Київ має достатню базу та кадровий потенціал, щоб стати центром впровадження нових протоколів лікування бойових травм.
"Апостроф" повідомляв, що Міністерство у справах ветеранів України презентувало оновлену платформу "Кар'єра ветерана".
