Створення окремого комунального підприємства для обслуговування резервних генераторів у будинках Києва є правильним, але запізнілим рішенням на два роки. Влада не була готова до масового надходження гуманітарної допомоги у вигляді генераторів після перших блекаутів 2022–2023 років, і частина обладнання могла опинитися не за призначенням.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат України, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.
Він зазначив, що рішення створити муніципального оператора для управління генераторами правильне, але спізніле, адже раніше багато генераторів, отриманих як гуманітарна допомога, не були належним чином розподілені та обліковані. Частина з них залишилася у приватному користуванні, а будинки без ОСББ лишалися без резервного живлення.
“Потік генераторів пішов після перших атак у 2022-му році. І до цього, як завжди, Київська влада виявилася не готовою, бо просто вона приймала. Я навіть не хочу зараз казати про зловживання, бо я переконаний, що частина тих генераторів опинилися десь на дачах, в котеджах, там в квартирах, там в домівках, там осіб наближених. Ну, я гарантую. Це не знаю, чи робили інвентаризацію. До речі, Київської міської ради завдання вам: зробіть повний аудит того, що потрапило в адрес Києва”, — сказав він.
Кучеренко підкреслив, що генератори є автономними аварійними засобами і їхнє призначення — забезпечити мінімальні потреби під час відключень електропостачання. Вони не інтегровані у загальну енергосистему та не можуть замінити централізовані ТЕЦ. Тому важливою умовою їхньої ефективності є створення муніципального оператора, який візьме на себе обслуговування, заправку та надання послуги резервного живлення у критичних ситуаціях. Це дозволить централізовано контролювати ресурси та забезпечити справедливий розподіл генераторів, особливо серед будинків, де мешкають незаможні кияни.
Депутат зауважив, що близько 8,5 тисяч київських багатоповерхівок, де немає ОСББ, опинилися у найгіршому становищі. Муніципальний оператор має взяти на себе їхнє обслуговування, проте вартість "генераторної" електрики (до 20 грн за кВт-год) може стати непідйомною для мешканців, якщо місто не візьме ці витрати на себе.
“Тільки зараз дійшло нарешті до нормального рішення, що треба зробити муніципального оператора, комунальну компанію. Вони там зараз позбирають всі ці генератори, на себе візьмуть обслуговування, заправку пальним — дизпаливом чи бензином. І головне — це те, щоби вони взяли на себе, коли критичний випадок, надання оцієї послуги резервного живлення. Які це будуть договори, скільки вони будуть коштувати, я ще не знаю, чесно. Мені самому цікаво”, — сказав він.
Нардеп додав, що підготовка до наступного опалювального сезону має відбуватися вже зараз, щоб забезпечити автономну роботу міст у разі продовження війни.
Кучеренко наголосив, що Київ має специфіку через наявність трьох великих ТЕЦ, які забезпечують понад 60% теплопостачання міста. Змінити систему теплопостачання швидко неможливо, тому наразі можна зосередитися на посиленні внутрішніх електромереж, забезпеченні спеціальних тарифів на електроопалення та встановленні додаткових квартальних котелень у ключових районах. Генератори допомагають лише частково і не можуть забезпечити повну енергетичну автономність, тому стратегічно важливо посилювати захист насосних станцій, трансформаторів та інших критичних об’єктів від атак дронів та ракет.
"Може бути забезпечене генератором усім необхідним, щоб пережити... Генератори не врятують повністю, вони можуть трішки допомогти в певні години. Але Київ побудований так, що тут є три потужні ТЕЦ, які 65% теплопостачання на себе беруть міста, то ТЕЦ треба захищати", — наголосив Кучеренко.
"Апостроф" повідомляв, що підготовка Києва до наступного опалювального сезону опинилася під загрозою через критичний стан Дарницької ТЕЦ. Ситуація ускладнюється тим, що станція перебуває у приватній власності, що юридично обмежує можливість використання міського бюджету для її відновлення та залишає понад 300 тисяч киян заручниками управлінської невизначеності.
Відновлення критичної інфраструктури Києва, зокрема Дарницької ТЕЦ, потребує не лише значних фінансових вливань у розмірі 500–600 млн євро, а й швидких управлінських рішень. В умовах, коли стратегічний об’єкт перебуває у приватній власності, але забезпечує теплом понад 500 тисяч мешканців столиці, держава та місто мають розглянути варіанти націоналізації або розбудови паралельної мережі мобільних котелень.
Народний депутат України, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомив, що втрати у тепломережах Києва становлять 27%, що у два з половиною рази перевищує європейські норми.
