Документальний фільм "Мар'їнка" бельгійського режисера Пітера-Яна Де П'ю отримав приз глядацьких симпатій на 23-му Копенгагенському міжнародному фестивалі документального кіно CPH:DOX. Повідомляє The Hollywood Reporter.
Стрічка розповідає про життя української молоді, яке сформувалося під впливом понад десятиліття війни на Донбасі.
Організатори фестивалю зазначили:
Розбиває серце, відкриває очі і візуально поетичний. Це лише деякі слова, якими глядачі описували цей фільм.
Сам режисер прокоментував перемогу:
Я і моя команда надзвичайно вдячні за цю нагороду глядацьких симпатій. Не лише як за саме визнання, а насамперед за те, що "Мар'їнка", схоже, змогла викликати емоції у глядачів, що, можливо, є найважливішим – і зрештою саме тому ми всі знімаємо фільми.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Читайте також: "Порцелянова війна": фільм-номінант на "Оскар-2025" вперше показали на телебаченні.
Світова прем'єра стрічки відбулася під час відкриття фестивалю. Директори CPH:DOX Ніклас Енгстрьом і Катріне Кілльгорд так описали фільм:
"Мар'їнка – це передусім фільм про те, що війна робить із людьми. Із родинами. Із стосунками. Із долями, які перетинають лінії фронту і вже ніколи не будуть такими, як раніше. Такий фільм не міг би існувати без режисера з унікальним баченням – і Пітер-Ян Де П'ю саме такий"
Робота над фільмом тривала близько десяти років. Це копродукція Бельгії, Нідерландів, Німеччини та Швеції. Стрічка охоплює події, що почалися задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке зрештою призвело до повного знищення Мар'їнки, де нині не залишилося цивільного населення.
Премія глядацьких симпатій, яку вручають у співпраці з Данською мовною корпорацією DR, передбачає грошову винагороду у розмірі 10 тисяч євро.
Серед інших переможців CPH:DOX 2026 – фільми "Шепіт у травні", "Просто подивись вгору", "Амазоманія" та "Таємний читацький клуб Кабула".
Про стрічку
У центрі історії фільму Пітера-Яна Де П'ю – кілька молодих українців, чиї життя назавжди змінилися через війну та тривалий конфлікт у регіоні. Стрічка, зокрема, розкриває історію братів, що опинилися по різні боки війни – один воював за Україну, інший за проросійських бойовиків на Донбасі.
Зйомки розпочалися ще у 2014 році, а одна з останніх сцен була відзнята у 2023 році, незадовго до повної окупації Мар'їнки російськими військами.
Серед героїв – Наталя, яка в юності мріяла про кар'єру професійної боксерки, але після початку повномасштабного вторгнення стала парамедикинею, Анджела, яка займалася перевезенням контрабанди через лінію розмежування, а також двоє братів, чиї долі розійшлися через війну. Режисер протягом багатьох років документував їхні життя, поступово формуючи глибоку й особисту історію.
За словами автора, він не прагнув зробити "Мар'їнку" надто політизованою, натомість хотів зосередитися на особистих історіях і переживаннях своїх героїв.
"Усіх їх об'єднувало місце, звідки вони родом, Мар'їнка, якої насправді вже не існує. Її захопила російська армія та повністю спустошила. Від того місця більше нічого не залишилося, тому залишаться лише спогади та роздуми про молодість усіх персонажів", – сказав актор в інтерв'ю The Hollywood Reporter.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Для Пітера-Яна де П'ю "Мар'їнка" стала другим документальним фільмом. Раніше він працював над стрічкою "Земля просвітлених" про Афганістан, створення якої тривало вісім років. Фільм отримав нагороду на американському фестивалі незалежного кіно Sundance за найкращу операторську роботу та був номінований на гран-прі фестивалю. Його також показували в межах Одеського міжнародного кінофестивалю у 2016 році.
Як розповів сам режисер в інтерв'ю The Hollywood Reporter, він дізнався про початок війни в Україні у 2014 році під час роботи над попереднім фільмом в Афганістані. Один із членів його знімальної групи був українцем і саме тоді був призваний до армії. Згодом команда приїхала в Україну.
Зйомки розпочалися після того, як представники Червоного Хреста попросили їх задокументувати гуманітарну діяльність по обидва боки лінії фронту. Саме тоді режисер дізнався історію братів, які опинилися по різні боки війни.
"Я намагався з'ясувати історію цих братів, як так сталося, що сім'я розділилася. Тож я почав брати довгі інтерв'ю у всіх братів і, зрештою поїхав до Америки, щоб взяти інтерв'ю у [четвертого] брата. Коли я повернувся до Мар'їнки, де вони виросли, виявив, що там також живе багато молодих людей, які намагаються впоратися з реальністю війни та якось вижити, включаючи Наташу та Анжелу", – сказав він.
Щоб зафільмувати історію одного з братів, режисер перетинав лінію розмежування. За його словами, його допитували та перевіряли мобільні телефони, однак він залишався відкритим щодо мети зйомок.
"Українська сторона попросила мене надати їм контакти командирів, з якими ми були в Донецькому аеропорту. Але я сказав [їм], що не збираюся цього робити, бо тоді сепаратисти попросять мене про те саме. Звичайно, з українського боку було легше вести переговори, бо Україна прагнула демократичних цінностей і свободи преси та рухалася до нашого більш європейського способу життя. Але з Росією, звичайно, все інакше, тому нам довелося бути набагато обережнішими. Але водночас ми виявили, що для Росії також було цікаво допомогти нам, бо вони намагалися, принаймні на той час, я не кажу, що це [досі так], сказати, що Росія не брала участі у війні. Вони казали, що це була громадянська війна і що всі конфлікти почалися в Україні", – заявив Пітер-Ян де П'ю.
У фільмі також показано кадри роботи українських військових в окопах.
Окрема увага приділена історії Наталії – нині військовослужбовиці-парамедикині. У підлітковому віці вона мріяла стати чемпіонкою з боксу, а у стрічці можна побачити кадри з її випускного у 2018 році.
У 2023 році вона повернулася до Мар'їнки разом зі знімальною групою вже як військова.
"Ми не знали, що там побачимо. Зрештою, ми поїхали у супроводі військових, бо лінія фронту була дуже близько, менш ніж за кілометр. Все навколо було розбомблено, але ми повернулися до всіх цих місць. У будинку [Наталя] знайшла [випускну] сукню, медалі та всі ці альбоми для малювання. Коли вона знайшла цю сукню, мені спала на думку ідея повернутися до театру та станцювати вальс, але вже не з її однокурсниками, а з побратимами, з якими вона служить. Це було дуже спонтанно", – розповів режисер.
Інша героїня, Анджела, нині проживає у Польщі.
Цікаві новини для вас:
- Ірина Цілик отримала підтримку від французької компанії на виробництво анімаційного фільму "Червона зона".
- "Наш дім у вогні": вийшов офіційний трейлер фільму, створеного в кооперації з США.
- Роман про російсько-українську війну Щепана Твардоха отримав польську літературну премію.
