У Flowerbed Gallery, де взимку пройшла експозиція київської мисткині Анни Рост "Конфліктність кохання", відкрилась персональна виставка "Моє Божественне" художниці Любові Григоренко, що досліджує шлях до прийняття через релігійні образи, страхи та внутрішній досвід. Повідомляє Апостроф.
"Ви опинились в моїй голові", – саме так Любов описує виставку.
Тут ми маємо змогу візуально осягнути трансформацію внутрішнього досвіду, віри та страхів мисткині у візуальну історію.
Читайте також: "Ступені Контролю": відбулася виставка Олександри Онищенко про баланс між волею і випадком.
Проєкт виник після початку повномасштабної війни, коли звичні сенси втратили значення і з'явилась потреба шукати нові внутрішні опори.
Першою точкою цього пошуку стала робота з образом кролика, натхненна ідеями Сковороди про "сродність". Любов пояснює:
У мене дуже це відгукнулось, як він бачив всіх своїх персонажів через байки, через тварин. Я теж якось заасоціювала себе з твариною, з кроликом.
Для мене ця робота про те, що ти на своїй дорозі і ти бачиш цю свою тварину, якою ти є, яку ти маєш в собі прийняти. Після того тобі відкривається щось дуже дивне і незнайоме, що я тоді ще не знала, але дізналась в подальшому вивченні цього.
Наступний етап пов'язаний із релігією як способом орієнтації у кризі.
Я думаю, що всі люди, які не знають, куди їм іти - йдуть в релігію, як такий гарний escape.
У роботах цього періоду з'являються архангели, натхненні образами Софіївського собору.
Вони якби підтримують завжди цього основного персонажа… і в мене так само архангели підтримують це, невідоме щось, божественне.
Поруч із цим виникає і більш особистий символ – овечки, пов'язані з її дитячими спогадами:
У мене в костелі, в якій я ходила завжди з дитинства, на Різдво привозили реальних овечок, робили для них стайню… бо овечки ж вони типу гріли Ісуса Христа, коли він народився. Завдяки їхньому теплу він жив перший час.
Нагадаємо, в М17 відбулося відкриття другої частини проєкту "Хмарне сховище".
Водночас релігія постає не лише як підтримка, а й як джерело страху. В окремій роботі Любов осмислює дитячі переживання та уявлення про караючого Бога:
Стріла йде зверху вниз. Тут є такий ніби черв'як – щось страшне для мене.
В дитинстві мене лякали байкою про те, що в судний день буде розламуватись земля і з неї буде вилазити черв'як, який має всіх з'їсти. Того в мене страхів, які були пов'язані з релігією, було дуже багато.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Поступово експозиція переходить до стану внутрішнього балансу. Композиція з сонцем, місяцем, домом і храмом формують відчуття гармонії, а голуб виступає символом віри та захисту.
Робота про спокій і про рівновагу, яку ти знаходиш всередині. Навіть композиційно вона така: є Місяць, є Сонце, є твій дім, є твій цей замок, храм. І над ним завжди голуб, який насправді теж часто в релігійних таких зображеннях над всім тим, що відбувається, як, я думаю, символ гарної віри, надії і того, що є щось святе – все охороняється.
Окреме місце займає тема серця, зокрема у роботі "Пресвяте серце", як у Діви Марії. Цей образ поєднує пережитий біль, попри який ми все одно прагнемо до відновлення.
Воно таке поранене, все страждаюче, але от воно живе, процвітає – має зверху листочки золоті. Воно завжди живе, бо постійно є ця надія.
Фінальна робота використовує образ серця, як візуалізацію пережитих труднощів та поневірянь. Вона створена з полімерної глини та уламків лобового скла зруйнованої машини.
Вона збирає всі уламки, все страждання від любові, від того, коли розбивається твоє серце, від, може, якихось реально романтичних подій або від просто щоденного життя. Проте воно щоразу варто того, щоб продовжувати, вставати і творити далі.
Фото: Надія Орловська
Паралельно авторка апелює до теми тілесності та забороненого задоволення. В одному з об'єктів вона досліджує потенційну небезпеку насолоди.
Це про небезпеку і задоволення, яке ти можеш отримувати, але воно не завжди правильне і з наслідками. В мене це пупок як сигнал такого початку як насолоди двох людей, чи пуповина, яку відрізали від мами.
Окремо мисткиня звертається до теми душі як внутрішнього простору, який складно раціоналізувати й пояснити, але можна відчути. Вона описує цей процес інтуїтивно:
Це був мій концепт душі. Я просто так намагалась відчути, побачити душу свою.
Божественне тут існує не як релігійна догма, а як особистий стан – момент пізнання себе, прийняття і контакту з власною сутністю.
Виставку можна відвідати у Flowerbed Gallery за адресою Ярославська 26 до 3 квітня.
Раніше ми розповідали, що в Києві відкрилася масштабна виставка до 90-річчя Івана Марчука.
Цікаві новини для вас:
- У Києві відкриється фотовиставка Ліберових і ДТЕК про найважчу зиму війни.
- "Ми не воюємо з російським народом": мер Венеції відповів, чи закриє павільйон Росії на цьогорічній бієнале.
- PinchukArtCentre представив роботи Лесі Хоменко та Олексія Сая до роковин повномасштабної війни.
