Сьогодні Україна бореться за свободу у війні нового типу, яка поєднує бойові дії з деструктивним інформаційним впливом у безпрецедентних масштабах. Це гібридна війна, яку Російська Федерація розв’язала проти українського народу ще задовго до 2014 року, коли на території нашої держави з’явилися перші військові формування противника.
Ворог проникав до нас тихо й поступово. Першою зброєю росії стали не ракети й танки, а неправда й маніпуляції. Вперше окупанти зайшли не в наші міста, а у свідомість наших громадян. Метою агресора було підготувати плацдарм для вторгнення медійно, посіяти в думках українців свої наративи, щоб потім керувати їхніми діями.
Спецслужби Російської Федерації діяли послідовно з моменту оголошення незалежності України як держави, а це 35 років цілеспрямованого тиску.
Щодня одночасно з обороною на фронті українці відбивають інформаційні атаки. Національна поліція України – одна з інституцій, що протидіють дезінформації.
Понад $100 млн щороку на поширення фейків проти України
Дезінформація є одним із ключових інструментів гібридної війни та інформаційного впливу. Росія використовує її для таких цілей:
– Підрив довіри до державних інституцій, медіа та союзників. Зокрема, ворог використовує усі свої спроможності задля боротьби з Силами безпеки й оборони України та правоохоронними органами. Дезінформація змушує людей сумніватися в офіційних джерелах і рішеннях влади, підриваючи авторитет держави та її партнерів.
– Розпалювання страху й ненависті, розкол суспільства. Маніпулятори цілеспрямовано розпалюють емоції, створюють ворожнечу між групами, провокують паніку й конфлікти.
– Вплив на політичні рішення або результати виборів. Через спотворену інформацію формуються хибні уявлення про події, дискредитуються політики й змінюється поведінка виборців.
– Формування вигідної агресору картини реальності. Дезінформація дозволяє нав’язати власний наратив, виправдати агресію та послабити міжнародну підтримку.
Інформаційні атаки рф покликані вплинути на свідомість, поведінку або рішення людей, дестабілізувати безпеку України зсередини, щоб повалити державний лад і встановити свій контроль над нашою країною.
Російські спецслужби поширюють свої наративи у цифровому просторі, широко використовуючи сучасні технології: ботоферми, штучний інтелект тощо. За даними Центру протидії дезінформації України, росія щороку витрачає понад $100 млн на поширення фейків проти України, а разом з бюджетами російських державних медіа фінансування пропаганди перевищує 1 мільярд доларів на рік.
Серед найпоширеніших загроз, яким протистоїть Україна: фейкові новини, маніпуляції фактами, провокації, діпфейки та інформаційно-психологічні операції (ІПСО).
Російські фейки, які розвінчала українська поліція
Одним із підрозділів, який займається боротьбою з фейками, є Департамент кримінального аналізу, який функціонує в структурі Національної поліції України. Аналітики відстежують весь шлях дезінформації, встановлюють її джерело. Для цього поліцейські використовують методику OSINT.
OSINT дає змогу здійснювати моніторинг медіа, виявляти ІПСО, підтверджувати або спростовувати інформацію. Водночас цей процес потребує значних ресурсів і часу для обробки даних та оцінки їхнього впливу на безпеку держави.
Розглянемо приклади застосування росією різних форм інформаційного впливу в Україні, з яким протистояли поліцейські.
Маніпуляції спецслужби рф зазвичай використовують для підриву суспільно-політичної стабільності, дискредитації державних інституцій, розколу суспільства, поширення невпевненості серед громадян.
Прикладом Фейка є нова інформаційна кампанія ворога для зриву мобілізації в Україні. Суть цієї кампанії: ворожі канали поширюють посилання на Telegram-бот, в який нібито можна повідомити координати будівель ТЦК та СП (підрозділи Міноборони, які відповідають за призов на військову службу). Надалі росія використовує ці геолокації для організації підривів або ракетних обстрілів.
Інформаційна провокація, яку нещодавно поширили проросійські та анонімні телеграм-канали, мала вигляд серії публікацій. У цих публікаціях стверджувалося, що нібито в місті Києві невідомі особи вбили офіцера Збройних Сил України – заступника начальника районного ТЦК та СП. Поліцейські перевірили цю інформацію та встановили, що вона не відповідає дійсності. Насправді загиблий чоловік не мав жодного стосунку до Збройних Сил України, не проходив військову службу та ніколи не обіймав посади у ТЦК.
Ще одна поширена провокація – після чергової масованої атаки на Україну російські агенти за допомогою ШІ створюють фейкові зображення загиблих і постраждалих людей – вагітних, дітей. Ілюстрації такого роду мають на меті викликати у глядачів сильний емоційний відгук і можуть поширюватися набагато швидше, ніж справжні наслідки дій країни-агресора. При цьому зображення виглядають максимально неприродньо та мають зовнішні ознаки використання ШІ, що формує негативний образ України в очах міжнародної аудиторії. У такий спосіб агресор відвертає увагу світу від реальних жертв власної агресії та виправдовує свої звірства.
Відвертою дезінформацією виявилася публікація, розміщена на проросійському інтернет-ресурсі Readovka, у якій стверджувалося, що нібито в селі Новополтавка Миколаївської області українці спалили православний храм. Метою цієї інформаційної атаки було посіяти релігійну ворожнечу, створити враження про буцімто переслідування вірян та дискредитувати Україну в очах міжнародної спільноти.
Під час аналітичного дослідження інтернет-джерел поліція встановила, що у зазначеній публікації було використано фотографію, яка не має жодного стосунку до України. Щобільше – це зображення раніше з’являлося у низці російських новинних ресурсів і стосувалося зовсім іншої події, яка відбулася в росії. Ми з’ясували, що насправді на фото – храм Ікони Божої Матері в селі Зоркальцево Томської області (РФ), який 4 липня 2020 року загорівся внаслідок влучання в нього блискавки. Тобто зображення, використане у статті Readovka, було свідомо вирване з контексту, а обставини — повністю сфальсифіковані.
Такий випадок є типовим прикладом, коли російські пропагандисти свідомо використовують чужі фото та перекручену інформацію, щоб створити хибне враження про події в Україні та ввести аудиторію в оману.
Ворог використовує дезінформацію і безпосередньо проти Національної поліції. Так, 19 липня 2024 року в месенджері телеграм з’явилась сфальсифікована публікація для дискредитації правоохоронних органів України, демонстрації нібито жорстоких або аморальних дій з боку поліцейських, що мало викликати обурення громадськості.
На відео, яке начебто знято очевидцем у центрі Києва, видно, як людина у формі поліції України тримає в руках пакет з кров’ю та обливає нею людину в лікарському халаті. Лікар – начебто співробітник дитячої лікарні Охматдит, фотографії якого у скривавленому одязі раніше опублікували найбільші світові медіа. На тих фото журналісти зафіксували наслідки удару по лікарні російської ракети, що стався 8 липня 2024 року.
Аналітики Департаменту кримінального аналізу детально дослідили обидва зображення – на відео та оригінальних фото з місця події – та встановили, що поширений відеозапис є фейковим. За допомогою OSINT встановлено фото особи, яку імітували на фіктивному відео.
Між зображеннями виявлено багато відмінностей: відсутність шва на сорочці та кишені на штанях; різне взуття лікаря, на оригінальному фото відсутня пляма крові на штанях. На фейковому відео шеврон поліції знаходиться на правому плечі, тоді як за стандартами Національної поліції України шеврон розташований на лівому плечі, до того ж влітку поліцейські носять кросівки, а не берці, як на відео.
Таким чином, виявлений матеріал є навмисно створеною фейковою публікацією, що має ознаки маніпуляції та підміни реальних фактів. Це ще раз підтверджує, що противник системно застосовує методи дезінформації для дискредитації поліцейських та послаблення інформаційної стійкості суспільства.
Протидія деструктивному інформаційному впливу – це ще одна нова функція, яку взяла на себе Національна поліція України в умовах війни разом з участю в бойових діях, евакуацією цивільних, наданням парамедичної допомоги, знешкодженням ворожих дронів. Цей напрям діяльності вимагає від поліцейського знань і навичок на стику кримінальних розслідувань, розвідки й цифрових технологій.
Для Росії брехня – не епізод у війні, а фундамент гібридної війни, на якому вона будує свою агресію. Цю ж викривлену картину світу Кремль неухильно просуває й на міжнародній арені. Ворог каже, що хоче миру, але жоден мир не будується на неправді. Тож кожна викрита брехня росії – це не лише внесок в оборону нашої країни. Це попередження для всього демократичного світу. Але для правди, справедливості та свободи ще є шанс. І це – критичне мислення, факти та співпраця заради безпеки.
