24 серпня 1991 року я був свідком того, як до залу засідань Верховної Ради України заносили наш прапор, який перед тим побував на барикадах Білого дому у Москві - до речі, саме тому його і дозволили занести, бо ігнорування цього прапора означало б демонстративний протест проти демократичних змін у тодішньому Радянському Союзі.
Але навіть в цей момент та сама більшість Верховної Ради, яка приєдналася до демократів у голосуванні за незалежність, прапор українського народу у своїй залі засідань не хотіла бачити, і Леонід Кравчук сховав його за статуєю Леніна.
За день до цього я брав інтерв’ю у хлопців, які приїхали з барикад у Москві. Я хотів сфотографувати їх разом із цим прапором у дворі видавництва «Радянська Україна». Але охоронець видавництва не дозволив мені це зробити.
Бо бандерівського прапору у радянському видавництві не могло бути.
До незалежності залишалася доба. До часу, коли ті, хто ще недавно топтали цей прапор ногами, одягнуть на лацкані піджаків його зображення — лічені дні.
Джерело: facebook.com/portnikov
