Як посол України у Великій Британії, я заявляю, що неможливо передбачити, коли ця війна закінчиться.
Було очевидно, що якщо російсько-українську війну не вдасться зупинити за допомогою глобального рішення, ми станемо свідками та учасниками нового масштабного протистояння.
Саме наша війна спочатку призвела до неможливості дипломатичного врегулювання конфліктів, а згодом — до руйнування міжнародного права як де-юре, так і де-факто.
Зруйнований баланс в одній частині світу породжує бажання і необхідність зруйнувати баланс в іншому місці, і так далі, аж до глобальної війни або доти, доки кількість локальних конфліктів не наблизиться до Третьої світової війни за інтенсивністю та наслідками.
У 2022 році Росія розраховувала перемогти Україну за лічені дні або навіть години. Більшість світу сприймала перемогу Росії як неминучу, хоч і трагічну.
Однак все пішло не так, як очікувалося, а відповідно до суворої правди, яка могла змінити все. Сам український народ ризикнув і прийняв глобальне рішення. І ми досі боремося.
Зараз увага всього світу прикута до ескалації конфлікту на Близькому Сході. Швидкість минулих воєн у цьому регіоні породила чимало фантазій. Але я змушений розчарувати всіх. Сьогодні неможливо передбачити та спрогнозувати хід і варіанти завершення цієї війни.
Масштабні зміни, що відбулися на полях битв російсько-української війни, змінили парадигму ведення війни. Як наслідок, вони змінили саму суть бойових можливостей тих, хто хотів би їх випробувати.
Сьогодні будь-яка країна може відносно дешево отримати бойові можливості, що повністю перевершують її економічне чи демографічне становище, якщо є бажання та політична воля для цього.
Згідно з традиційними підручниками, війна в Ірані мала б мати лише дві стратегії. Це стратегія розгрому та стратегія виснаження.
З першою стратегією все зрозуміло, як у випадку з «Києвом за три дні». Мабуть, хтось вважав, що це можливо й в Ірані.
Але якщо сторона, що захищається, перейде до стратегії виснаження, у нападників неминуче виникнуть серйозні проблеми.
Адже недорогі й надзвичайно ефективні технології не лише зруйнують нафтову галузь, а й знищать економіку будь-кого, хто спробує застосувати досвід України на Близькому Сході.
Ще одне можна передбачити, якщо в Ірані відбудеться наземна операція. Буде дуже небезпечно, якщо одна зі сторін спробує перевірити, як працює «зона знищення» в пустельній місцевості. Це буде катастрофою.
Найголовніше в технології «зони знищення» полягає в тому, що перебування живих людей у цій зоні не тільки не має сенсу, але й неможливе, оскільки ця територія повністю контролюється дронами, які полюють на людей і техніку.
Буде великою помилкою, якщо хтось спробує перетворити солдата на машину і відправить його в зону бойових дій.
Тож, якщо ви чуєте, що це ще одна війна — війна між провідними світовими державами за вплив і владу — добре поміркуйте, чи всі фізично готові за це боротися.
Безсумнівно, що принаймні три країни вже готові до цього, включаючи Іран. Росія постійно використовує іранські технології у своїй війні проти України.
Третя країна – це Україна. Це єдиний позитивний момент у цій небезпечній для нас ситуації. Щодо решти, то війна – це найжахливіше, що винайшло людство.
Це переклад тексту Валерія Залужного для The Telegraph 21 березня 2026 року.
