Аналітика Київського Безпекового Форуму
Захоплення єменськими хуситами порту Моха та низки островів у Баб-ель-Мандебській протоці створило серйозну загрозу блокування судноплавства ще й у цьому регіоні. Ціни на бензин і дизель, і так високі у зв’язку з війною в Ірані та блокуванням Ормузької протоки, поповзли ще вище. Незважаючи на значні запаси енергоносіїв, це зачепило і США. Адже країна тісно інтегрована у світову економіку.
З огляду на наближення виборів у листопаді, американська адміністрація почала пошуки найбільш безпечного для себе пояснення цього чутливого моменту, перш за все для власного населення. Нещодавно міністр фінансів Скотт Бессент, а тепер вже і сам президент Дональд Трамп спробували «перевести стрілки» на Україну і її атаки на російські енергетичні об’єкти.
Дійсно, якась частка правди у цьому є. Завдяки українським «далекобійним санкціям», які ще в липні Трамп хвалив як «ескалацію, що здатна привести до кінця війни», росія з експортера дизеля перетворилася на його імпортера. Але чи можна це назвати основною причиною зростання цін на американських заправках – безумовно, ні. Проте, акцентувати зайвий раз на своїй нездатності вирішити проблему Ірану та свободи судноплавства на Близькому Сході американському президенту, вочевидь, не хочеться.
Україна неодноразово закликала США попрацювати з москвою задля досягнення перемир’я, хоча б часткового, енергетичного та морського. Але останні заяви американського переговірника Джареда Кушнера про вихід України з Донбасу як запоруку просування у мирному процесі свідчать, що розмови в Кремлі на цю тему виявилися не надто продуктивними.
Можливо, такі результати візиту до москви викликані відсутністю у американської делегації достатніх аргументів, зокрема санкційного характеру?
Можливо, для посилення ефективності американському президенту час відмовитися від риторики примирення про бажання путіна до миру, яку він знову використав, описуючи чергову розмову з російським диктатором. Це аргумент заохочувального характеру, який, в принципі, в дипломатії іноді використовується. Але на москву він не діє, оскільки сприймається виключно як слабкість.
Можливо, лідеру США варто більше уваги зосередити на безпрецедентній ескалації з боку москви ударів по суто цивільних цілях в Україні і на її кордонах з НАТО, що виходить не лише за рамки міжнародного права, а й людської поведінки.
Американський президент все ще має шанс до виборів, навіть в рамках власної парадигми, надати американцям надію на хоча б часткове вирішення проблеми цін через зниження ескалації в російсько-українській війні. Для цього потрібно, щоб республіканський Конгрес нарешті схвалив закон про «пекельні санкції», а президент, як і обіцяв, його підписав та почав реалізовувати.
Спойлер – закон може запрацювати, у разі потреби, вже після зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном, яка планується на 24 вересня. Щоб не затьмарювати можливі домовленості щодо тиску на москву з метою припинення війни. Адже обидва лідери у цьому зацікавлені.
Джерело: ksf.openukraine.org
