Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що українська дипломатична система стикається з нестачею кваліфікованих кадрів через нестабільність посади, довгі періоди призначення, а також подекуди небажання декларувати своє майно.
Про це він розповів в інтерв’ю проєкту "Хід Тузова" на Апостроф TV.
"Є загальна проблема в країні з якісними кадрами на будь-якому рівні", — зазначив ексміністр.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він пояснив, що кадровий дефіцит є наслідком того, що українська дипломатія розширюється: відкриваються нові посольства в Африці та Латинській Америці.
"Всередині системи є частина потенційних послів або нинішніх послів, яких призначають на посади. Але їх замало, бо система зростає", — сказав Кулеба.
Через це доводиться шукати кандидатів за межами дипломатичної системи. Однак потенційні кандидати не завжди готові погоджуватися на такі пропозиції.
"Коли намагаєшся взяти ззовні, людина 200 разів подумає, бо вона ж бачить новини. От я зараз погоджуюся, а завтра мене звільнять, а я відмовляюся від чогось у своєму житті заради нового етапу".
Ще однією проблемою він назвав тривалість процедури призначення. За словами ексміністра, іноді цей процес може тривати рік або навіть більше.
Третій фактор полягає у тому, що люди іноді роблять помилки на посадах, за які їх треба звільняти.
Водночас, за його словами, частина людей не хоче переходити на державну службу через необхідність декларувати свої статки.
"Я хочу сказати, що я підтримую всі зусилля щодо того, щоб українська влада була чесною і непідкупною. [...] Багато людей просто не хоче нічого декларувати. Вони не хочуть, щоб хтось знав їхні статки, щоб хтось потім ставив запитання: "Чого ти це не задекларував?"
За його словами, деякі потенційні кандидати не хочуть, щоб після завершення роботи на державній посаді їх роками перевіряли через питання щодо декларацій.
"Я стикався з випадками, коли людина могла бути послом. Потім людина каже: "Ні, я не готовий. Це я чотири роки побуду послом, а потім мене все життя будуть тягати за те, що я щось десь не задекларував".
Нагадаємо, що Верховна Рада 9 червня ухвалила норму, яка обмежує 12 місяцями строк обов’язкового посиленого фінансового моніторингу щодо політично значущих осіб (PEP) після того, як вони припиняють виконувати визначні публічні функції.