Українська армія дедалі активніше використовує наземні роботизовані комплекси для виконання завдань на передовій. Безпілотні платформи беруть на себе доставку боєприпасів, евакуацію поранених, мінування територій та навіть безпосередню участь у бойових діях, дозволяючи зменшити ризики для військовослужбовців.

Як повідомляє Business Insider, розвиток таких технологій став відповіддю на складні умови сучасного поля бою, де логістика перебуває під постійною загрозою через артилерійські удари, мінні поля та атаки дронів.

Командир взводу 59-ї окремої штурмової бригади Андрій Кушнєров зазначає, що доставка вантажів на передові позиції часто становить смертельну небезпеку для людей. Саме тому роботизовані системи все частіше використовуються для транспортування боєприпасів, продовольства та вивезення поранених із зони бойових дій.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Від ударних платформ до універсальних помічників

Одним із провідних українських виробників наземних роботів є компанія Ratel Robotics. За словами її керівника Тараса Остапчука, перші розробки підприємства були призначені для ураження ворожої техніки за допомогою встановлених протитанкових мін.

Нині компанія випускає сотні роботизованих платформ щомісяця. Залежно від конфігурації та призначення їхня вартість коливається від кількох тисяч до десятків тисяч доларів.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Сучасні моделі здатні перевозити значні вантажі, здійснювати евакуаційні місії, встановлювати інженерні загородження, запускати безпілотники та виконувати ударні операції.

Виробництво стрімко зростає

Попит на наземні роботизовані комплекси в Україні продовжує збільшуватися. За даними видання, лише за перші шість місяців 2026 року було замовлено близько 25 тисяч таких систем, що перевищує показник за весь попередній рік. До кінця року українські виробники планують випустити до 50 тисяч роботів.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що від початку року українські наземні роботизовані комплекси виконали понад 50 тисяч бойових і допоміжних завдань.

Генеральний директор державної платформи Brave1 Андрій Гриценюк зазначає, що в Україні вже працюють сотні виробників, які розробляють сотні моделей наземних безпілотних систем. Головною метою такого розвитку він називає максимальне збереження життя українських військових шляхом заміни людей технікою там, де це можливо.

Втрати техніки вважають прийнятними

Попри технологічний прогрес, роботи залишаються вразливими до вогню противника та атак дронів. За оцінками військових, на передовій один наземний комплекс часто виконує лише кілька бойових завдань, після чого виходить з ладу або знищується.

Втім, у ЗСУ наголошують, що навіть короткий термін служби таких систем виправданий, якщо вони дозволяють уникнути втрат серед особового складу.

Для підвищення ефективності та живучості роботів виробники оснащують їх додатковим бронюванням і працюють над засобами протидії FPV-дронам.

Новий етап розвитку війни

Військові та експерти дедалі частіше говорять про те, що масове застосування безпілотних платформ змінює характер сучасних бойових дій. Роботи можуть працювати без відпочинку, виконувати небезпечні завдання та діяти в умовах, де перебування людини є надто ризикованим.

На думку аналітиків, український досвід демонструє, що у війнах майбутнього вирішальне значення матиме не лише наявність дорогих високотехнологічних систем, а й здатність швидко виробляти великі обсяги відносно недорогих роботизованих комплексів, які можна оперативно замінювати у разі втрати.

Продовження після реклами
РЕКЛАМА

Раніше ми писали, що удари Сил оборони України по транспортних вузлах і залізничній інфраструктурі російських окупантів дедалі сильніше впливають на забезпечення військ РФ на тимчасово окупованих територіях півдня України та в Криму.

Завантаження...