Після повернення Дональда Трампа до Білого дому європейські союзники США поступово переглядають рівень своєї залежності від Вашингтона. У країнах ЄС дедалі активніше звучать заклики до посилення стратегічної автономії та формування більш самостійної безпекової політики.
Про це йдеться в матеріалі Foreign Policy.
Автори зазначають, що після виборів 2024 року європейські лідери спочатку намагалися вибудувати робочі відносини з новою адміністрацією США та адаптуватися до її підходів. Зокрема, прем’єр-міністр Кір Стармер одним із перших відвідав Білий дім і запропонував Трампу другий державний візит від імені британського монарха. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також демонстрував прагнення до конструктивного діалогу з Вашингтоном.
Втім, згодом у Європі посилилися сумніви щодо стабільності американських гарантій безпеки. У публікації згадуються рішення США щодо скорочення військової присутності в Німеччині, запровадження тарифних обмежень проти союзників та критичні заяви Трампа на адресу європейських урядів.
Попри це, європейські держави продовжили нарощувати оборонні бюджети, частково компенсували скорочення американської підтримки України та надавали США інфраструктурну підтримку для операцій на Близькому Сході.
Паралельно в Європі почали ухвалювати кроки, спрямовані на зменшення майбутньої залежності від США. У матеріалі наводяться приклади диверсифікації постачальників і технологічних рішень, зокрема відмова окремих європейських структур від американських сервісів на користь європейських альтернатив, а також вибір неамериканських систем ППО замість Patriot у низці оборонних закупівель. Ці тенденції автори описують як "тихе переорієнтування" Європи.
Окремий акцент зроблено на Україні. За оцінкою журналістів, Київ дедалі більше виходить за межі ролі виключно отримувача допомоги й перетворюється на активного учасника міжнародної безпекової архітектури завдяки бойовому досвіду та розвитку безпілотних технологій.
У матеріалі також згадується, що президент Володимир Зеленський під час контактів із країнами Близького Сходу обговорював питання безпекової співпраці, зокрема у контексті протидії іранським загрозам.
Автори підкреслюють, що Збройні сили України нині вважаються одними з найбільш досвідчених у світі в умовах сучасної війни.
Крім того, у статті звертається увага на формування нових міжнародних форматів без участі США як домінуючого центру впливу. Як приклад наводиться "коаліція охочих" — об’єднання понад 35 країн, які підтримують Україну, серед них Канада, Японія та Австралія.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, за даними видання, вважає, що глобальний міжнародний порядок поступово змінюється, і ключова роль у цих трансформаціях може перейти до Європи.
Раніше ми писали, що Європейський Союз активізував обговорення щодо можливого представника на майбутніх переговорах із Росією про завершення війни в Україні. Серед потенційних кандидатів називають президента Фінляндії Александра Стубба, експрем’єра Італії Маріо Драґі, колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель, а також очільницю європейської дипломатії Каю Каллас. Водночас головним питанням залишається те, чи погодиться Росія на присутність ЄС за столом переговорів.
