На Венеційському кінофестивалі цього року вперше після початку повномасштабної війни Росії проти України знову відкрився російський виставковий павільйон. Подія викликала суперечки в європейському культурному та політичному середовищі.
Павільйон працював для відвідувачів лише три дні, однак навіть цей короткий період, як зазначає POLITICO, став достатнім, щоб знову актуалізувати дискусії про участь Росії в міжнародних культурних подіях, які багато хто вважав вже вирішеними.
Віцепрезидентка Європейського парламенту Піна Піччерно різко розкритикувала це рішення, заявивши, що павільйон фактично перетворився на інструмент пропаганди і не повинен був відкриватися.
Натомість віцепрем’єр Італії Маттео Сальвіні відвідав експозицію та заявив, що мистецтво не повинно мати кордонів чи заборон, підкресливши необхідність відокремлювати культуру від політики.
Критики повернення російського павільйону вважають його не культурною ініціативою, а спробою відновлення міжнародної присутності Росії попри триваючу війну проти України. Українська кураторка Ксенія Малих наголосила, що така участь фактично сприяє нормалізації агресії.
Окремо видання звертає увагу на ширший контекст поступового повернення Росії у міжнародний культурний і спортивний простір. Зокрема, деякі міжнародні спортивні федерації почали знову допускати російських атлетів до змагань у різних дисциплінах.
Литовський євродепутат Петрас Ауштревічюс заявив, що культура і спорт у Росії традиційно використовуються як інструменти державної політики та можуть служити для просування політичних наративів. Він додав, що європейські інституції розглядають ці процеси критично і можуть засудити подібні рішення у майбутніх звітах щодо України.
За оцінками критиків, головна проблема полягає не стільки в окремій виставці, скільки у поступовій зміні ставлення до участі Росії в міжнародних подіях.
Під час фестивалю напруга в Венеції була помітною. На стінах з’явилися символічні матеріали на підтримку України, зокрема згадки про загиблих українських митців. Водночас частина простору була заповнена протестними візуальними елементами з антиросійськими гаслами.
Грузинський активіст Шалва Ніквашвілі, який організував протест біля павільйону, заявив, що Росія веде впливову політику не лише через війну, а й через культурні інструменти, а повернення її представництва в міжнародні інституції змінює інформаційний баланс.
Молдовський художник Павло Брейла у коментарі для журналістів порівняв ситуацію з поступовим розширенням впливу Росії у спорті та культурі, зазначивши, що цей процес, на його думку, може продовжуватися і надалі.
Раніше ми писали, що у Росії на початку 2026 року значно зросла кількість випадків видачі мобілізаційних розпоряджень громадянам, які приходять до військкоматів. Людей викликають для оновлення анкетних даних або через електронні повістки, після чого в їхні військові квитки вклеюють спеціальні бланки з інструкціями на випадок мобілізації.
