Європа зможе стримати Росію лише у короткій війні, якщо США відмовляться брати участь у конфлікті. Такий висновок зробили експерти, змоделювавши гіпотетичну ситуацію вторгнення РФ у країни НАТО у 2027 році, наприклад в Латвію.
До дослідження долучилися професор кафедри воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона, академічний директор Кембриджської ініціативи з безпеки Девід Джіо та колишній заступник начальника штабу оборони Великої Британії, викладач Кембриджського університету Даг Чалмерс. Результати своїх оцінок вони оприлюднили в The Economist.
За сценарієм експертів, у березні 2027 року російські бронетанкові підрозділи перетинають кордон Латвії поблизу Резекне, захоплюють залізничну станцію та рухаються до Даугавпілса – другого за величиною міста країни, де проживає велика частина етнічних росіян. Основною метою Росії стає контроль невеликої території під приводом "захисту російськомовних громад", поки її війська розгортають укріплені позиції та мобільні системи ППО. Водночас президент РФ Володимир Путін очікує реакції НАТО.
У сценарії США відмовляються втручатися: президент Дональд Трамп нібито заявляє, що Америка не братиме участі у захисті "клаптика Латвії", який, за його словами, "по суті, належить Росії". Експерти підкреслюють, що така відмова змушує Європу замислитися над тим, чи зможе НАТО стримати і відбити російський наступ без американської підтримки.
Джідо та Чалмерс зазначають, що Європа здатна вести короткі бойові дії, проте її можливості обмежені без американських ресурсів: важкої техніки, дозаправки літаків у повітрі, повітряних систем управління й контролю, супутникової розвідки та великих запасів боєприпасів. Відсутність цих активів швидко обмежить здатність контратакувати.
Водночас експерти визнають, що це не означає неминучої поразки Європи. Демографічні та економічні переваги європейських країн значні, проте Росія готова до тривалих воєн, і для стримування агресора країнам НАТО потрібно оперативно ухвалювати політичні рішення, посилювати східний фланг та перехоплювати ініціативу ще до того, як Росія зможе максимально використати свої промислові та логістичні можливості.
Перший етап війни, за оцінкою експертів, полягатиме у стримуванні та локалізації початкового російського наступу. Країни, особливо Польща, держави північної Європи, Балтія та Німеччина, мають сучасне озброєння та розвинену інфраструктуру для швидкого перекидання підкріплень. Якщо європейські армії зможуть утримати оборону у перші дні, у них буде шанс наростити сили.
Втім, повернення захоплених територій буде складним. Для цього знадобиться не лише локальна перевага, а й придушення російських систем ППО на території РФ – крок, на який не всі члени НАТО можуть піти. Крім того, можуть загостритися політичні розбіжності всередині Альянсу. Деякі країни, як Велика Британія, Польща чи країни Балтії, сприймають Росію як головну загрозу, тоді як інші члени, зокрема середземноморські держави, готові йти на менші ризики.
Експерти також звертають увагу на технологічні обмеження. Європа добре підготовлена на суходолі для коротких боїв і має перевагу у винищувачах, проте їй бракує літаків-дозаправників, систем управління та контролю повітряного простору, а також ресурсів для одночасного домінування на морі. У кіберпросторі та космосі європейські країни теж залежать від американських технологій і приватних провайдерів, що створює додаткові ризики у разі відсутності США.
На думку авторів, Європі необхідно терміново інвестувати у власні оборонні спроможності, зміцнювати оборонно-промислову базу та готуватися діяти без американського лідерства, інакше ставка на автоматичну підтримку США залишатиметься серйозним ризиком.
Раніше ми писали, що США мають взяти на себе зобов’язання підтримати європейські сили "Коаліції охочих" у разі повторного нападу Росії на Україну.
